Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль
Джерело: ВЦИОМ
Російська соціологічна служба “Всеросійський центр вивчення громадської думки” фіксує зниження рівня схвалення діяльності глави РФ Володимира Путіна шостий тиждень поспіль.
Він досяг найнижчих показників з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з опитуванням за період 6–12 квітня, рівень схвалення діяльності Путіна знизився до мінімального показника з початку війни — 66,7%. Це на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж тижнем раніше. Показник довіри також зменшився до 72%.
Ще на початку лютого рівень схвалення дій глави Кремля становив 75,1%, тоді як рівень довіри — 78,7%.
У березні показники вперше знизилися до рівнів, нижчих за ті, що фіксувалися лише 20 лютого 2022 року — за чотири дні до початку повномасштабної війни. Тоді рівень схвалення становив 64,3%, а рівень довіри — 67,2%.
раніше Bloomberg писав, що суспільна негативна реакція на посилення обмежень інтернету в РФ – особливо щодо месенджера Telegram – змушує Кремль переглянути свою позицію на тлі побоювань, що це знизить рейтинг Путіна.
Намагання ФСБ РФ посилити контроль за інтернетом змусило деяких високопосадовців попередити про політичні та економічні ризики. Ймовірно, це сповільнить репресії, та дозволить месенджеру надалі функціонувати в Росії, повідомили джерела.
- Різке підвищення комунальних тарифів, масові відключення інтернету і згасання надій на угоду щодо України зі США вдарили по рейтингах російської влади. Хоча, більшість росіян все ж підтримує очільника Кремля Володимира Путіна і його уряд.
- Російський диктатор Володимир Путін може вдатися до використання тактичної ядерної зброї проти України – і робить ставку на те, що світ цього не зупинить. Про це пише військовий експерт та колишній командир британських хімічних військ Геміш де Бреттон-Гордон у колонці для The Telegraph.
- Імовірно, президент США Дональд Трамп зрозумів урок, який так само важко давався всім його попередникам у XXI столітті: неможливо перезавантажити стосунки США з президентом РФ Володимиром Путіним.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.