Мистецтво під тиском: українську культуру зіставили з Гарлемським ренесансом
Джерело: Ліза Вудс/Instagram
Американська медична експертка та співзасновниця української організації MedPsy Foundation Ліза Вудс заявила, що українська культура та афроамериканський Гарлемський ренесанс мають спільне коріння як форми мистецтва, що виникли в умовах історичного тиску та соціального гноблення.
За її словами, Гарлемський ренесанс, який розгорнувся у США в першій половині XX століття, став відповіддю афроамериканської спільноти на расову дискримінацію та економічну кризу. У цей період сформувався джаз, блюз та нова культурна ідентичність, пов’язана з іменами Біллі Голідей, Луї Армстронга та Дюка Еллінгтона.
Проводячи паралель з Україною, вона зазначає, що традиційні елементи української культури, зокрема гопак, вишиванка, бандура та кобзарство, зберігалися та розвивалися попри століття зовнішнього тиску та заборон.
“Навіть попри роки системного гноблення Гарлемський ренесанс відбувався саме в той самий час, що й Велика депресія… Ми створили джаз. Ми створили блюз. Ми створили цілі види мистецтва з наших страждань. І ми передали це далі — не лише біль, а й те, як ми його перетворили. Зараз я в Києві. І бачу, що українці роблять те саме”, – зазначила вона.
Ліза Вудс підкреслює, що гопак, який бере витоки з козацької доби, трансформувався з бойових рухів у форму культурного вираження та святкування, але водночас залишився символом історичної тяглості.
“Гопак виник 500 років тому, коли козаки перетворили бойові рухи на святкування. Він зберігся під час російського колоніального панування. Під час радянських заборон на мову. Під час Голодомору. Під час війни. Вишиванка. Бандура. Традиція кобзарів. Все це — збережене людьми, які мали всі підстави зникнути, але відмовилися це робити”, – зазначила вона.
У підсумку Ліза Вудс розглядає обидві культурні традиції як приклади мистецтва, що виникає як відповідь на травму та стає інструментом збереження ідентичності.
- У Тернополі 15 травня відбувся міський фестиваль “Вишиванка – код нації 2025”. Учасники дефілювали в Українському домі, продемонструвавши десятки вишиванок – від старовинних до сучасних.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.