Україна має виконати критерії ЄС щодо прав ЛГБТ+ — правозахисник

Джерело: дипломат і правозахисник Зорян Кісь у колонці для “ЄП”

Зобов’язання України у сфері захисту прав осіб з різною сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю (ЛГБТКІ+) є частиною вимог на шляху до вступу в Європейський Союз, нагадав дипломат і правозахисник Зорян Кісь.

Автор нагадує, що заборона дискримінації  була однією з обов’язкових умов запровадження Євросоюзом безвізового режиму для українців.

Зрештою, із сьомої чи восьмої спроби український парламент зміг тоді ухвалити зміни до Трудового кодексу. Сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність (СОГІ) додали до переліку ознак, за якими заборонено дискримінацію у сфері праці.

Частина переговорного процесу

У матеріалі зазначається, що нині вимоги ЄС у цій сфері є частиною переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу та закріплені у межах розділу 23 “Основні права”.

Мовиться про два ключові бенчмарки:
— рівність та недискримінація, включно з виконанням рішень Європейського суду з прав людини;
— протидія злочинам на ґрунті ненависті та мові ненависті.

Якщо загально, додає автор, то потрібно розробити та ухвалити законодавство, яке забезпечило би три ключові елементи захисту і дотримання прав ЛГБТКІ+ людей:

• правове визнання одностатевих пар;
• гарантії рівних прав та захисту від дискримінації в усіх сферах життя (а не лише у сфері праці);
• дієвий механізм протидії злочинам на ґрунті ненависті та мові ненависті.

Окремо Кісь посилається на рішення ЄСПЛ від 1 червня 2023 року у справі “Маймулахін і Марків проти України”. Суд тоді визнав, що відсутність будь-якої форми правового визнання одностатевих пар є дискримінацією.

Суд підкреслив, що одностатеві пари не мають доступу до шлюбу в Україні та їм недоступна будь-яка альтернативна форма правового визнання. ЄСПЛ також наголосив, що надання правового визнання та захисту одностатевим парам не шкодить традиційним сім’ям, не обмежує права різностатевих пар на шлюб чи сімейне життя і не означає послаблення прав інших осіб або інших пар.

Правозахисник наголосив, що ці положення прямо враховуються у процесі євроінтеграції України та були відображені у відповідних оцінках Європейської комісії.

Рішення українських судів

У тексті також згадується, що українські суди ухвалювали рішення щодо визнання фактичних сімейних відносин між одностатевими партнерами. Зокрема, у червні 2025 року Деснянський районний суд Києва встановив факт спільного проживання однією сім’єю, що було підтверджено апеляційною та касаційною інстанціями.

Рішення українських судів відзначено торік у звіті Єврокомісії щодо прогресу України в її підготовці до членства в ЄС. Тобто Європейська комісія “зарахувала” цей крок як просування у виконанні відповідного критерію.

Водночас у Верховній Раді нині не ухвалили законодавчих змін щодо реєстрованих партнерств, тоді як частина положень проєкту нового Цивільного кодексу, за оцінкою автора, може навпаки звузити визначення поняття “сім’я”.

Час, коли питання прав людини можна було відкласти “на потім” або списати на те, що “суспільство не готове”, остаточно вичерпався. Тим більше, що українське суспільство, яке щодня виявляє неймовірну солідарність у боротьбі за виживання, виявилося набагато дорослішим за політиків – які досі бояться залякувань з боку ультраконсервативних груп з непрозорим фінансуванням, – вважає Кісь.

Він додає, що немає нічого страшного в ухваленні законодавства про правове визнання одностатевих пар, захист від дискримінації та протидію мові ненависті й злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності.

Чергова спроба виключити одностатеві пари з правового поля – це намагання вдавати, що цих людей не існує.  Але ми є, і наше право на гідність, повагу до сімейного життя і захист від дискримінації уже підтверджено і в Страсбурзі, і в українських судах. Неможливо будувати європейське майбутнє, чіпляючись за пострадянські забобони, – резюмує автор.

• ЄК відреагувала на звернення українських правозахисних організацій щодо положень законопроєкту №14394 – нової редакції Цивільного кодексу України.

• євроінтеграція,
• ЄС,
• ЛГБТ,
• суди