ЄЦБ уперше з 2023 року підвищив ставки через інфляційний тиск
Джерело: The Guardian.
Європейський центральний банк уперше з 2023 року підвищив відсоткові ставки, реагуючи на прискорення інфляції в єврозоні. Основною причиною стало подорожчання енергоносіїв на тлі війни в Ірані. Депозитну ставку ЄЦБ збільшили з 2% до 2,25%, а ставку за основними операціями рефінансування – з 2,15% до 2,4%. У травні інфляція в єврозоні зросла до 3,2% проти 3% у квітні, тоді як цільовий показник регулятора становить 2%.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що подальший вплив війни на ціни та економічне зростання залежатиме від тривалості енергетичного шоку.
“Повні наслідки війни для середньострокової інфляції та зростання залежатимуть від інтенсивності й тривалості шоку цін на енергоносії, а також від масштабу його непрямих і вторинних ефектів”, – сказала Лагард.
Регулятор також погіршив прогноз зростання економіки єврозони. Тепер ЄЦБ очікує зростання на 0,8% у 2026 році та на 1,2% у 2027 році, тоді як попередні оцінки були трохи вищими.
За словами Лагард, ризики для економіки зміщені в бік погіршення, адже тривалі перебої з енергопостачанням можуть утримувати ціни на нафту й газ високими довше, ніж очікувалося. До цього ЄЦБ не поспішав підвищувати ставки, розраховуючи на можливу мирну угоду між США та Іраном. Однак домовленості поки немає, а нафта залишається дорожчою за 90 доларів за барель.
Головний європейський економіст Deutsche Bank Марк Волл назвав рішення ЄЦБ важливим сигналом, адже це перше підвищення ставки великим центробанком у відповідь на нинішній енергетичний шок.
Водночас він вважає, що ринки можуть переоцінювати масштаби подальшого посилення політики ЄЦБ. За його словами, інфляційні ризики зберігаються, але економіка єврозони вже демонструє ознаки сповільнення.
- Європейський Союз планує отримати додаткові мільярди євро із заморожених російських активів, інвестуючи їх у більш ризиковані фонди. Цей план передбачає збільшення фінансової підтримки Україні, при цьому уникаючи звинувачень у привласненні грошей Росії.
- До Державного бюджету надійшло 236 млн євро у межах проєкту Світового банку PEACE in Ukraine. Ці кошти надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку під гарантію уряду Королівства Швеція, зауважила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
У Бангкоку майже 4 900 людей евакуювали до тимчасових притулків після кількох днів сильних злив. Повені зачепили близько 52 тисяч домогосподарств, а всі 50 районів столиці Таїланду оголосили зонами стихійного лиха.
Офіс президента Південної Кореї зажадав від України офіційних пояснень і вибачень через оприлюднення інформації про передачу до країни полонених військових КНДР. У Сеулі стверджують, що сторони заздалегідь домовилися не розголошувати ці дані.
Можлива повна заборона США на експорт дизельного пального стане серйозною проблемою для Великої Британії, заявив міністр бізнесу Джонатан Рейнольдс. Водночас він наголосив, що країна має диверсифіковані джерела постачання.
У Японії дедалі більше занедбаних і збиткових полів для гольфу перетворюють на майданчики для великих сонячних електростанцій. Через щільну забудову та гірський рельєф такі ділянки стали одним із небагатьох варіантів для масштабних енергетичних проєктів.
Російські війська протягом 27 вересня кількома хвилями атакували Київ безпілотниками. Станом на вечір у столиці відомо про одного загиблого та дев’ятьох постраждалих, а наслідки ударів і падіння уламків фіксували щонайменше у семи районах міста.