Президент Болівії оголосив надзвичайний стан через масові протести
Джерело: BBC.
Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів, які паралізували значну частину країни. Це рішення має надати владі ширші повноваження для розблокування доріг, перекритих демонстрантами.
Блокади вже спричинили серйозні перебої з постачанням пального та товарів першої необхідності. За словами Паса, надзвичайний стан дозволить “звільнити дороги країни” та повернути ситуацію до нормального режиму. Згідно із законодавством, Конгрес Болівії має протягом 72 годин схвалити або відхилити це рішення.
Зазначимо, що протести тривають ще з кінця квітня. Їх очолюють шахтарі, фермери та представники корінних народів. Учасники акцій вимагають від влади відновити паливні субсидії, відмовитися від заходів жорсткої економії та домагаються відставки президента.
За час заворушень загинули кілька людей, сотні протестувальників були затримані. Попри домовленість влади з головним профспілковим об’єднанням країни – Болівійською робітничою конфедерацією, частина груп заявила, що не припинить акцій. Дорожні блокади в окремих районах залишаються.
Пас називає нинішню кризу не спонтанним соціальним протестом, а організованою спробою дестабілізувати країну.
“Болівійці не можуть і далі бути заручниками блокад, які заважають працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу, забезпечувати себе необхідним і приносити засоби до існування у свої домівки”, – написав він у соцмережах.
Першопричиною протестів стала земельна реформа, запропонована президентом. Її критики заявляли, що зміни могли б полегшити великим землевласникам скуповування дрібних ділянок. Згодом Пас відмовився від цієї ініціативи, однак протести не вщухли.
До фермерів приєдналися інші групи, незадоволені економічною політикою уряду. Особливе обурення викликали скорочення паливних субсидій і запропоновані зміни до конституції.
Президент наполягає, що реформи потрібні для відкриття економіки приватним інвестиціям. Натомість демонстранти вважають, що зміни можуть послабити контроль над природними ресурсами та ключовими секторами економіки. Пас також звинуватив у координації протестів колишнього лівого президента Ево Моралеса. Сам Моралес ці звинувачення заперечує.
Раніше глава держави намагався знизити напругу кадровими й символічними кроками: він змінив склад уряду, удвічі скоротив свою зарплату та зарплати міністрів, а також оголосив про створення ради для переговорів із групами, які почуваються відстороненими від ухвалення рішень.
Однак ці заходи не зупинили протестний рух. Тепер влада переходить до жорсткішого сценарію, спираючись на нещодавно ухвалений закон, який полегшує оголошення надзвичайного стану та залучення військових до придушення заворушень.
- Найбільші профспілкові об’єднання Південної Африки закликали працівників не брати участі в антимігрантських протестах, запланованих на 30 червня. Вони попередили, що відсутність на роботі через участь в акціях може мати наслідки для зайнятості.
- В Албанії протести, які почались проти будівництва курорту, переросли у масштабні антиурядові демонстрації.
У ніч проти 21 жовтня російські війська атакували Умань Черкаської області ударними безпілотниками. Унаслідок обстрілу пошкоджено приватний будинок, гіпермаркет і готель, одна людина травмована.
У Києві внаслідок ранкової російської атаки загинули двоє людей, ще одна людина постраждала.
Американський мільярдер і колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг спрямував близько $80 млн на підтримку Демократичної партії напередодні проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада 2026 року.
Унаслідок російських атак на Полтавщині постраждали троє людей, серед них 16-річна дитина. У Кременчуці російський безпілотник влучив у навчальний корпус Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
За добу українські захисники ліквідували ще 1 820 загарбників. Також ворог продовжує втрачати велику кількість артилерійських систем, дронів та автомобільної техніки.