The Guardian: Кожен четвертий виборець у Європі підтримує ультраправі партії

Джерело: The Guardian.

У Європі різко зросла підтримка ультраправих партій. За даними дослідження PopuList, нині за такі сили голосує понад 23% виборців – майже кожен четвертий. У середині 1990-х цей показник становив близько 5%, а десять років тому – приблизно 10%.

Дослідження провели понад 150 політологів у 31 країні. Вони проаналізували результати останніх національних виборів і дійшли висновку, що ультраправі партії вже стали не маргінальним явищем, а одним із головних чинників європейської політики. Керівник дослідження, політолог Амстердамського університету Маттійс Роодейн, назвав це суттєвим зрушенням.

“Коли ми почали проєкт PopuList у 2018 році, головний висновок був таким: кожен четвертий європеєць голосував за популістські партії, переважно ультраліві та ультраправі. Тепер кожен четвертий голосує за ультраправі партії, переважно популістські. Це великий зсув”, – сказав він.

Окремо дослідники зафіксували рекордну підтримку антиістеблішментських партій. За них нині голосують майже 30% європейців.

Найшвидше підтримка ультраправих зростала у 2023–2025 роках. У Франції “Національне об’єднання” під керівництвом Жордана Барделли у 2024 році стало найбільшою окремою партією в парламенті, збільшивши результат із 19% до 37%. В Австрії Партія свободи піднялася з 16% до 29%, а португальська Chega – із 7% до 18%.

У Великій Британії Reform UK збільшила частку голосів із 2% у 2019 році, коли діяла як Brexit Party, до 14% у 2024 році. У Німеччині “Альтернатива для Німеччини” у 2025 році подвоїла результат – із 10% до 21% і вперше стала другою за силою партією країни.

Зазначимо, що ультраправі партії вже беруть участь в урядових коаліціях у Хорватії, Чехії, Італії та Фінляндії. У Швеції вони підтримують правий уряд меншості, а в Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині та Великій Британії, за даними дослідження, лідирують в опитуваннях.

На думку дослідників, зростання підтримки ультраправих має кілька причин. По-перше, теми, які традиційно використовують ці партії, зокрема міграція, стали значно важливішими для виборців під час ухвалення рішення на виборах.

По-друге, ультраправі сили поступово нормалізувалися в політичному полі. Що більшими й успішнішими вони стають, то легше виборці сприймають їх як звичайних учасників політики. Цьому, за словами Роодейна, сприяють медіа та традиційні партії, які переймають частину їхніх ідей.

По-третє, ультраправі навчилися ефективно пояснювати свої меседжі. Вони будують кампанії на протиставленні “своїх” і “чужих” – нації проти мігрантів, суддів, “воук-еліт” або інших груп, які подаються як загроза.

“Вони просто дуже, дуже хороші оповідачі”, – сказав Роодейн.

За його словами, такі партії використовують сюжет про “героїв і лиходіїв”, апелюють до ідеалізованого минулого та сильних емоцій – злості, зневаги, гордості й надії.

Варто зазначити, що проєкт PopuList визначає ультраправі партії за двома ключовими ознаками – нативізмом і авторитаризмом. Нативізм передбачає уявлення, що держава має належати передусім “корінній” групі населення, а мігранти або інші “чужі” групи сприймаються як загроза. Авторитаризм, своєю чергою, робить акцент на жорсткому порядку, суворому покаранні та сильній державній владі.

Загалом дослідники нарахували 133 ультраправі партії в Європі. У 2003 році їх було 112. Більшість із них також класифікуються як популістські. Загальна кількість популістських партій у Європі зросла зі 165 у 2003 році до 201.

За словами дослідника, досвід Угорщини, Польщі та США показує – коли ультраправі популісти приходять до влади, під тиском можуть опинитися суди, медіа, права меншин і демократичні інституції.

Ромео Бекхем, син колишнього футболіста Девіда Бекхема та дизайнерки Вікторії Бекхем, дебютує в кіно. Компанія Studiocanal оприлюднила перші кадри з романтичної драми “Forty Love”, у якій він виконав одну з головних ролей.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

Блукаючий нерв відіграє ключову роль у зв’язку між мозком і внутрішніми органами, допомагаючи організму регулювати серцебиття, дихання, травлення та реакцію на стрес. Водночас експерти застерігають, що популярні в соцмережах поради про його “стимуляцію” часто надто спрощують складну роботу нервової системи.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування атак РФ, припинили роботу.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.