Росія готує полігони для нової мобілізації у жовтні – росЗМІ
Джерлео: росЗМІ
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
За словами джерел, підготовка до масштабного набору триває вже кілька місяців, хоча офіційно майбутні заходи не планують називати мобілізацією.
Один зі співрозмовників стверджує, що з жовтня російські військові можуть розпочати прискорену підготовку десятків тисяч осіб на полігонах із подальшим направленням до діючих підрозділів.
Втім, остаточного рішення нині немає. Водночас серед сценаріїв поповнення армії мобілізація залишається одним із можливих варіантів після вересневих виборів до Держдуми.
Джерела повідомляють про скорочення потоку контрактників. За їхніми даними, у першому кварталі кількість нових контрактів зменшилася до 800–1000 осіб на добу, що, за оцінками західних розвідок, уже не компенсує втрати російської армії на фронті.
Одне з джерел, близьких до Кремля, серед причин можливого повернення до мобілізації називає проблеми з наступальними операціями, втрату ініціативи та труднощі із захистом території РФ від атак.
Тоді як у внутрішньополітичному блоці російської влади побоюються негативних наслідків такого рішення, зокрема економічних втрат і зростання суспільного невдоволення.
Перший раунд мобілізації, проведений восени 2022 року, обвалив рейтинги влади, підтримку війни у суспільстві та викликав втечу за кордон сотень тисяч росіян.
Раніше Головнокомандуючий ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що Росія має до 5 млн підготовленого мобілізаційного ресурсу.
Тим часом, у Держприкордонслужбі повідомили про намір російських окупантів одразу після так званих “виборів” мобілізувати до 300 тисяч українських громадян на тимчасово нових окупованих територіях. На підтвердження планів росіян у ДПСУ опублікували відповідний документ, переданий однією з українських спецслужб.
- За даними ЗМІ, російські війська готуються розпочати новий наступ вже найближчими тижнями, аби максимально посилити тиск на Україну та зміцнити позицію Кремля на мирних перемовинах.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.