Bloomberg: Європейські союзники хочуть показати Трампу, що НАТО стає менш залежним від США

Джерело: Bloomberg.

Лідери п’яти ключових європейських країн зустрілися в Берліні, щоб узгодити позицію перед липневим самітом НАТО в Анкарі. Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща хочуть показати Дональду Трампу, що Європа готова брати на себе більшу частину відповідальності за власну безпеку.

Після переговорів канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що союзники прагнуть оновити Альянс і посилити його європейську складову.

“Ми хочемо оновити Альянс; ми зміцнюємо його європейський стовп”, – сказав Мерц.

Зазначимо, що зустріч відбулася на тлі занепокоєння через можливе скорочення ролі США в європейській безпеці. Вашингтон уже заявив про намір вивести понад 5 тисяч військових із Німеччини та переглядає всю свою присутність у Європі. Команда Трампа також розглядає можливість скоротити військові ресурси, які США могли б перекинути на континент у разі кризи.

Європейські столиці намагаються переконати Трампа, що виконують його вимогу – більше витрачати на оборону й менше покладатися на американські гарантії. Водночас країни Європи змушені швидко нарощувати військове виробництво та вкладати мільярди у нове озброєння.

“Ми всі це усвідомлюємо: Європа повинна взяти на себе власну відповідальність у сфері оборони та безпеки”, – заявила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні.

Прем’єр Великої Британії Кір Стармер, який за два дні до зустрічі оголосив про майбутню відставку, назвав оновлення європейської оборони “зміною поколінь” в оборонно-промисловій співпраці.

Окремий сигнал мала участь Польщі. Варшава межує з Україною, активно підтримує Київ і є одним із лідерів НАТО за рівнем оборонних витрат. Прем’єр Дональд Туск наголосив, що країни східного флангу мають бути повноцінно представлені в майбутніх рішеннях Альянсу.

Лідери також намагалися показати, що Європа і США знову зближують позиції щодо війни Росії проти України. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що після саміту G7 у Франції бачить “оновлене зближення” між європейцями та американцями.

“Фундаментально ми перебуваємо в моменті відновленого зближення між європейцями та американцями”, – сказав Макрон.

Водночас європейська єдність залишається неповною. Союзники досі не мають спільної позиції щодо можливої місії в Ормузькій протоці, яку могли б очолити європейські країни для відновлення торговельного судноплавства після домовленості США та Ірану. Франція і Велика Британія готові активніше діяти, тоді як Німеччина вказує на юридичні складнощі та потребу в парламентському мандаті.

Є розбіжності й навколо майбутніх переговорів щодо завершення війни в Україні. Велика Британія, Франція та Німеччина розглядають нові дипломатичні канали з Росією, однак у Європі досі немає відповіді, хто саме має говорити від імені континенту – ЄС, окремий спецпредставник чи один із лідерів із мандатом від інших. Мерц, утім, виступив за активізацію дипломатії.

“Зараз час вступати в мирні переговори”, – заявив канцлер.

Генсек НАТО Марк Рютте долучився до зустрічі дистанційно з Вашингтона, де має обговорити з Трампом підготовку до саміту. Очікується, що він представить американському президенту аргументи Європи, зокрема зростання оборонних витрат серед союзників.

Для європейських лідерів головне завдання перед самітом НАТО – показати єдність і переконати США, що Європа справді посилює власну оборону. Однак внутрішні суперечки щодо Ірану, України та майбутньої ролі Вашингтона в НАТО можуть ускладнити цей сигнал.

Міністр оборони США Піт Гегсет оголосив шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі. Вашингтон має намір оцінити внесок союзників у спільну оборону та скоротити підтримку країн, які не виконують погоджених фінансових зобов’язань.
В Італії спалахнула політична суперечка після заяви генсека НАТО Марка Рютте про те, що 500 американських літаків вилетіли з баз США на італійській території для підтримки операції проти Ірану. Уряд Джорджі Мелоні наполягає, що дозволяв лише технічні та логістичні польоти.

Дослідники з Гельсінського університету з’ясували, що депресія може бути не єдиним біологічним станом, а об’єднувати кілька принципово різних моделей активності головного мозку. У науковому проєкті вчені вивчили показники 263 людей із великим депресивним розладом та 75 здорових учасників для контрольної групи, щоб зрозуміти, чому пацієнти з однаковим діагнозом можуть мати кардинально різний досвід та симптоми.