У Британії представили оборонний план на £15 млрд перед відставкою Стармера

Джерело: The Guardian.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представив оборонний інвестиційний план, який передбачає додаткові 15 млрд фунтів на військові потреби протягом наступних чотирьох років. Гроші спрямують на тлі зростання загроз з боку Росії, війни на Близькому Сході та вимог США до Європи активніше інвестувати у власну безпеку.

Водночас ці кошти уряд знайшов не через нові запозичення, а завдяки перерозподілу бюджету. Частину грошей заберуть із дорожніх, енергетичних і житлових проєктів. Також змінили графік програми модернізації військового житла на 9 млрд фунтів, щоб частина витрат припала вже після 2030 року.

Стармер окремо попередив свого ймовірного наступника – лейбориста Енді Бернема – не фінансувати оборону через додаткові борги.

“Оборонні облігації – це просто запозичення під іншою назвою”, – заявив він.

За словами прем’єра, уряд уже вивчав таку ідею, але дійшов висновку, що нові борги можуть підштовхнути відсоткові ставки вгору.

“Факт у тому, що фінансування через запозичення підвищить відсоткові ставки в час, коли £1 з кожних £10 уже йде на сплату відсотків”, – сказав Стармер.

Він наголосив, що оборона має стати головним пріоритетом під час наступного перегляду державних витрат. За планом, оборонні видатки Британії мають зрости з 2,6% ВВП у 2027 році до 2,7%, або майже 80 млрд фунтів, до 2030 року. Стармер заявив, що це поставить країну на шлях до 3% ВВП у наступному парламенті. Ціль НАТО, погоджена ним раніше, – 3,5% до 2035 року.

Новий міністр оборони Ден Джарвіс пояснив, що додаткові кошти потрібні через проблеми, які уряд отримав у спадок.

“Лейбористи успадкували оборонну програму, яка була недофінансована, перевантажена зобов’язаннями та недостатньо пристосована до загроз, з якими ми зараз стикаємося. 47 із 49 програм затримувалися або перевищували бюджет”, – заявив він.

Серед головних напрямів фінансування – 47 млрд фунтів стерлінга на нові атомні підводні човни, зокрема заміну системи Trident і проєкт Aukus разом з Австралією та США. Ще 13 млрд фунтівпередбачено на нову ядерну боєголовку, £8,6 млрд – на винищувач нового покоління Gcap, який Британія розробляє разом з Італією та Японією.

Окремо уряд планує збільшити інвестиції в дрони. Загалом на цей напрям передбачать додаткові 5 млрд фунтів – для повітряних, наземних, морських і підводних систем.

Частину коштів мають забезпечити за рахунок економії. Уряд планує скоротити кількість цивільних службовців на 10%, зменшити витрати на консультантів на 1 млрд фунтів і достроково списати окрему військову техніку, зокрема 34 гелікоптери Wildcat. Стармер визнав, що деякі важливі проєкти доведеться відкласти або скоротити.

“Деякі капітальні проєкти, наприклад у сфері доріг та енергетики, які є важливими, але не життєво необхідними прямо зараз, більше не підуть за планом. Але йдеться про необхідний вибір, правильний вибір для захисту нашої країни”, – сказав він.

Водночас у британському оборонному відомстві й серед колишніх посадовців уже заявляють, що цих грошей недостатньо. Ексміністр оборони Джон Гілі, який пішов у відставку через суперечку щодо фінансування, наголосив, що до 2030 року Британія все одно витрачатиме лише 2,7% ВВП на оборону.

“Британія все ще витрачатиме лише 2,7% ВВП у 2030 році – у дату, коли НАТО попереджало, що ми можемо зіткнутися з російською атакою”, – сказав він.

Стармер хоче затвердити оборонний план до саміту НАТО в Анкарі та до своєї відставки. Очікується, що Енді Бернем може очолити Лейбористську партію 17 липня, а 20 липня стати прем’єр-міністром.

Станом на 1 листопада у Києві не фіксували спалахів холери, дизентерії, черевного тифу та гепатиту А, заявили у міському центрі контролю та профілактики хвороб.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до особистої зустрічі з очільником Кремля Володимиром Путіним у Туреччині. За його словами, Анкара може виступити посередником у переговорах.

Під час режиму припинення вогню, запровадженого на окремих ділянках Херсонщини для проведення гуманітарної місії в окупованих Олешках, Сили оборони евакуювали 167 цивільних із правобережжя області.

Європейська комісія фактично підтримала позицію прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска у конфлікті довкола Конституційного трибуналу. Протистояння розгорнулося між проєвропейським урядом і президентом Каролем Навроцьким, якого підтримує партія “Право і справедливість” (PiS).

Заворушення, що сталися під час протестів у Німеччині 31 жовтня, пов’язані з діями “лівих угруповань і хуліганів із мігрантського середовища”, заявив міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт. Особи тих, хто влаштовував погроми та займався мародерством, встановили та притягнуть до відповідальності.