Таємне походження Етни: вчені виявили унікальний механізм утворення найактивнішого вулкана Європи
Гора Етна на Сицилії, яка є найактивнішим вулканом Європи, десятиліттями не вписувалася в жодну класичну геологічну модель. Нове дослідження вчених з Лозаннського університету (UNIL) дає сенсаційне пояснення: вулкан може бути унікальним представником “четвертої категорії”, що працює за принципом, який раніше пов’язували лише з крихітними підводними структурами.
Протягом 500 тисяч років своєї історії Етна щороку вивергає тонни лави, ігноруючи три загальноприйняті типи вулканізму: формування на межах тектонічних плит, у зонах субдукції або над гарячими точками. Хоча вулкан розташований поблизу зони субдукції, хімічний склад його магми нагадує “гарячі точки”, яких під Сицилією насправді не існує.
Міжнародна група дослідників під керівництвом професора Себастьяна Піле з’ясувала, що Етну живлять стародавні осередки магми, які залягають у верхній мантії на глибині близько 80 кілометрів.
Замість того, щоб утворюватися безпосередньо перед виверженням, ця магма може накопичуватися роками. Через постійне тектонічне зіткнення африканської та євразійської плит у земній корі утворюються тріщини. Магма піднімається ними на поверхню подібно до води, яку вичавлюють із губки. Саме цей механізм пояснює стабільний хімічний склад лави та тривалу активність вулкана.
Команда припускає, що Етна належить до маловідомого класу вулканів “petit-spot” (дрібні плями). Досі цей процес спостерігали лише у маленьких підводних вулканах, що піднімаються над морським дном на кілька сотень метрів. Етна ж, із висотою понад 3000 метрів, стає першим відомим прикладом “гігантського” вулкана, що утворився завдяки цьому ж механізму.
Щоб підтвердити теорію, вчені проаналізували зразки порід за останні пів мільйона років. Стабільність хімічного складу лави підтвердила гіпотезу про те, що джерело магми є постійним, а рух плит лише “регулює” інтенсивність вивержень.
Це відкриття не лише розгадує загадку Етни, а й змінює розуміння вулканічних процесів на планеті. Дослідники сподіваються, що виявлення подібних механізмів в інших частинах світу допоможе точніше оцінювати ризики для населених пунктів поблизу активних вулканів.
- Австрійського альпініста визнали винним у вбивстві з необережності після того, як його дівчина минулого року замерзла на найвищій горі Австрії.
У ніч на 11 липня підрозділи Сил оборони України уразили численні плавзасоби противника в акваторії Азовського моря.
Вранці 11 липня російські окупанти атакували безпілотником Харків. Повідомляється про 7 постраждалих.
В ніч на 11 липня в Румунії оголошували повітряну тривогу через російську атаку на Україну, зокрема на Одеську область.
У Венесуелі внаслідок двох землетрусів, які відбулись 24 червня, загинуло понад 4 000 людей. Водночас розбір завалів ще триває.
В Запоріжжі внаслідок російського авіаудару 10 липня загинув 22-річний офіцер поліції Дмитро Белименко.