Вчені розгадали таємницю природного «кліматичного термостата» Землі

Дослідники виявили прихований механізм зворотного зв’язку, який протягом останніх 60 мільйонів років регулював клімат нашої планети. Згідно з дослідженням, опублікованим у Працях Національної академії наук (PNAS), ключову роль у цьому процесі відіграють зміни рівня моря та рівень вмісту фосфатів в океані.

Як працює механізм:

Роль фосфатів: Фосфат є критично важливою поживною речовиною для морських організмів. Коли рівень моря змінюється, це безпосередньо впливає на кількість фосфатів, що потрапляють у відкритий океан, та на інтенсивність морського життя.

Цикл вуглецю: Коли рівень моря падає, в океан надходить більше фосфатів, що викликає сплеск росту морських організмів. Після відмирання ці організми опускаються на дно, перетворюючись на вуглецеві відкладення. Це “ховає” вуглець у морському дні, вилучаючи вуглекислий газ з атмосфери та охолоджуючи планету.

Ефект “прихованого регулятора”: При високому рівні моря фосфати “застрягають” у прибережних відкладеннях, морська продуктивність знижується, а в атмосфері накопичується більше CO2, що призводить до потепління.

Дослідники виявили, що найбільш ефективно цей механізм працював, коли рівень моря був на 10-40 метрів вище сучасного. У цей період створювалися умови, за яких зони з низьким вмістом кисню взаємодіяли з багатими на вуглець відкладеннями, забезпечуючи масове поховання вуглецю. Це діяло як природний запобіжник проти надмірного глобального потепління.

Методологія дослідження

Команда науковців з Сіракузського, Оксфордського та Копенгагенського університетів використала інноваційний метод аналізу співвідношення йоду до кальцію у викопних рештках мікроорганізмів (форамініфер). Це дозволило точно реконструювати рівень кисню в стародавніх океанах та перевірити комп’ютерну модель, запропоновану вченими ще два десятиліття тому.

Відкриття пояснює, чому кліматична система Землі з часом стала стійкішою. Поступове звуження зон поховання вуглецю допомогло стабілізувати рівні атмосферного кисню та вуглекислого газу, перетворюючи Землю на планету з більш придатним для життя та стабільним кліматом. Дослідження також дає чіткіше розуміння того, як Земля самостійно коригувала температуру протягом епох, коли потепління ставало критичним.

• Зміна клімату може прискорювати поширення стійкості бактерій до антибіотиків. Такого висновку дійшла міжнародна група дослідників після аналізу понад 480 тисяч зразків сальмонели зі 139 країн світу.