Прем’єр Британії Бернем заявив, що ставитиме інтереси країни вище відносин зі США

Джерело: BBC.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, який офіційно вийшов на посаду 20 липня, змінивши Кіра Стармера, заявив, що готовий відкрито виступати проти президента США Дональда Трампа, якщо його дії суперечитимуть національним інтересам країни.

Про це Бернем сказав у першому великому інтерв’ю після вступу на посаду глави британського уряду.  Бернем розповів, що його перша розмова з Трампом пройшла добре, а американський президент здався йому “дуже доброзичливим“. Сам Трамп також назвав їхнє спілкування “дуже хорошим” і заявив про намір зустрітися з новим британським прем’єром.

Водночас Бернем двічі не відповів прямо на запитання журналіста, чи довіряє президентові США.

“Світ змінюється, чи не так? Очевидно, потрібно оцінювати речі в міру розвитку подій”, – сказав він.

Британський прем’єр наголосив, що добрі відносини з Вашингтоном не означатимуть автоматичної підтримки всіх рішень Білого дому.

“Я не можу в жодний момент сказати, що не матиму іншої думки, ніж він, або що мені не доведеться висловити іншу позицію, яка буде правильною для Великої Британії”, – заявив Бернем.

На запитання, чи готовий він публічно критикувати Трампа, якщо вважатиме це необхідним, прем’єр відповів ствердно.

“Звичайно. Ви повинні насамперед захищати власні національні інтереси. Саме цього від вас вимагають, якщо ви хочете належним чином виконувати цю роботу”, – наголосив він.

Бернем також заявив, що його непокоїло рішення американського президента розпочати конфлікт з Іраном. За словами прем’єра, він “не стримуватиметься від того, щоб говорити те, що вважає правильним”.

Тіньовий міністр внутрішніх справ Кріс Філп погодився, що Велика Британія має зберігати добрі відносини зі Сполученими Штатами, які є її давнім союзником, але водночас чесно говорити про розбіжності.

“Якщо вони роблять щось, із чим ми не погоджуємося, ми повинні чесно про це сказати”, – зазначив він.

Під час інтерв’ю Бернем також не назвав терміну, до якого уряд збільшить оборонні витрати до 3% валового внутрішнього продукту. Його новий канцлер казначейства Джон Гілі раніше залишив попередній уряд, наполягаючи, що без досягнення цієї позначки до 2030 року безпека країни опиниться під загрозою. Після приходу Бернема до влади Гілі очолив Міністерство фінансів.

“Я призначив нового канцлера, добре усвідомлюючи, що він говорив про критичну важливість оборонних витрат і яку позицію займав із цього питання”, – сказав прем’єр.

За його словами, першочерговим завданням уряду є повне фінансування плану оборонних інвестицій. Відповідні рішення мають опрацювати під час підготовки бюджету, який представлять пізніше цього року.

“Ми повинні визначити, як саме цього досягти”, – відповів Бернем на повторне запитання про збільшення витрат до 3% ВВП.

Водночас уряд підтримує ширше зобов’язання НАТО щодо підвищення основних оборонних витрат Великої Британії до 3,5% ВВП до 2035 року. Бернем також уперше однозначно відкинув можливість проведення дострокових парламентських виборів до 2029 року.

“Я це виключаю. Не думаю, що люди цього хочуть”, – заявив прем’єр.

Він додав, що має намір зосередитися на тому, щоб “повернути країну туди, де вона повинна бути”. Кріс Філп натомість заявив, що консерватори готові до виборів у будь-який момент і, за його оцінкою, знову наблизилися до конкурентів у рейтингах.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.