У Німеччині довічно ув’язнили водія, який в’їхав у натовп у Мюнхені
Джерело: BBC.
Вищий земельний суд Мюнхена призначив довічне ув’язнення 25-річному громадянину Афганістану, який у лютому 2025 року навмисно в’їхав автомобілем у натовп учасників профспілкової акції. Через німецькі закони про захист приватності ім’я засудженого в матеріалах справи зазначають як Фархад Н.
Нагадаємо, напад стався вранці 13 лютого 2025 року в центрі Мюнхена, де зібралися близько 1 400 демонстрантів. Чоловік на автомобілі Mini спрямував машину в людей. Унаслідок наїзду тяжких травм зазнали 37-річна жінка та її дворічна донька. Обидві невдовзі померли в лікарні. Ще понад 40 людей були поранені, частина з них перебувала у критичному стані.
Суд визнав чоловіка винним у двох умисних убивствах, 23 замахах на вбивство, заподіянні тяжких тілесних ушкоджень та інших злочинах. Справі надали статус особливо тяжкої. Через це засудженому буде значно складніше домогтися умовно-дострокового звільнення після відбуття 15 років покарання.
За висновком суду, Фархад Н. прагнув безсистемно атакувати та вбивати людей у Німеччині, вважаючи це відповіддю на події в ісламських країнах.
“Підсудний намагався здійснити вчинок, який, на його переконання, був би угодним Богові, та довести Аллаху, самому собі й своїй родині, що він є добрим мусульманином”, – заявив суддя.
Прокуратура стверджувала, що чоловік сприймав напад як необхідну відповідь на дії США та інших західних держав у Газі й Афганістані. На його рішення, за версією обвинувачення, також вплинули гнів, розчарування та озлобленість.
Адвокати просили призначити підсудному 15 років ув’язнення та помістити його до психіатричної лікарні. Захист наполягав, що у чоловіка спостерігалися ознаки одного з різновидів шизофренії. Засуджений має право оскаржити рішення суду.
Варто зазначити, що Фархад Н. прибув до Німеччини без родини у 2016 році, коли був підлітком. Його заяву про надання притулку відхилили, однак із країни не депортували. За даними німецької влади, він перебував у державі на законних підставах і мав дозвіл на роботу. Чоловік працював охоронцем у магазинах та приватних охоронних компаніях, а раніше судимостей не мав.
Напад у Мюнхені став одним із кількох подібних злочинів, які посилили в Німеччині політичні суперечки навколо міграції. У 2015–2016 роках країна прийняла понад мільйон шукачів притулку, що спричинило тривалі суспільні дискусії та сприяло зростанню підтримки ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”.
- У Берліні під час проведення ЛГБТ-прайду Christopher Street Day автомобіль в’їхав у натовп людей. Унаслідок інциденту загинула щонайменше одна людина, ще 16 отримали травми, частина з них перебуває у важкому стані.
- Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав смертельний напад на учасників прайду в Берліні ісламістським терактом. Поліція розшукує 21-річного підозрюваного, якого раніше пов’язували з радикальним середовищем.
Влада Пакистану затримала сестру Імрана Хана за кілька днів до маршу його прихильників на Ісламабад. У розпорядженні про арешт стверджується, що вона мобілізувала людей через соцмережі та публічні зустрічі.
Україна планує порушити питання гуманітарної ситуації на окупованому лівобережжі Херсонщини під час сегменту високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Росія блокує доставку допомоги, доступ гуманітарних організацій і евакуацію цивільних.
Дональд Трамп підтримав ідею федерального податкового кредиту для кіно- і телевиробництва у США, яку понад рік просував актор Джон Войт. Прихильники ініціативи сподіваються повернути частину зйомок із Канади, Великої Британії та інших країн.
Керівники кількох європейських спецслужб попереджають, що Росія може перейти до більш агресивних дій проти країн НАТО вже протягом найближчих місяців. Йдеться про можливі удари дронами чи ракетами, диверсії або навіть обмежене проникнення на територію Альянсу.
Після опрацювання 15,49% протоколів російська партія влади «Єдина Росія» набирає 57,41% голосів на виборах до Держдуми. До парламенту попередньо проходять ще чотири партії, тоді як федеральний список «Яблока» – єдиної сили, яка відкрито йшла на вибори з антивоєнною позицією, – був знятий із перегонів ще в серпні.