У Болгарії через падіння рівня Дунаю з-під води показався давній римський міст
Джерело: Reuters
Надзвичайно низький рівень води в Дунаї поблизу болгарського села Гіген відкрив частини фундаменту давнього мосту Костянтина, збудованого за часів Римської імперії.
Археологи Регіонального історичного музею в Плевені скористалися рідкісною можливістю та провели аерофотозйомку й документування видимих залишків споруди. За допомогою дронів дослідники картографували фундаменти мосту, зафіксували їхній стан і простежили лінію конструкції.
“Для археологів такі моменти є надзвичайно цінними, оскільки природа на короткий час відкриває об’єкт, який більшу частину часу залишається прихованим під водами Дунаю”, – зазначив представник музею Павло Попов.
Міст Костянтина звели за наказом імператора Костянтина I та відкрили у 328 році. Він з’єднував давньоримське місто Ульпія-Оескус на території сучасної Болгарії із Суцидавою в сучасній Румунії.
Довжина споруди перевищувала 2 км, завдяки чому її вважають одним із найдовших мостів античності. Водночас міст проіснував відносно недовго – за оцінками істориків, він був значною мірою зруйнований приблизно у 367 році.
Рідкісна поява залишків мосту стала можливою через сильне падіння рівня Дунаю на тлі тривалих періодів спеки та посухи в Європі цього літа.
- Рівень води в Дунаї через тривалу посуху впав настільки, що в річці знову стали видимими десятки німецьких військових кораблів, затоплених наприкінці Другої світової війни. Водночас обміління однієї з найбільших річок Європи вже впливає на роботу енергетики та судноплавства в країнах Центральної й Східної Європи.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Українська тенісистка Олександра Олійникова після перемоги в першому колі турніру WTA 500 у Сінгапурі звернулася до міжнародної аудиторії із закликом поширювати інформацію про гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.
Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.