Криза довкола Ормузької протоки: аналітики розповіли, чи може нафта зрости до $120–$140
Джерело: CNBC
Ціни на нафту почали відновлюватися після падіння минулого тижня, оскільки очікування швидкого розблокування Ормузької протоки слабшають.
Ф’ючерси на Brent за результатами минулого тижня впали більш ніж на 7% після сигналів із Вашингтона про можливу домовленість з Іраном щодо відновлення судноплавства через один із найважливіших енергетичних маршрутів світу.
Однак угоди досі немає. Переговори ускладнилися після того, як Тегеран висунув низку умов для відкриття протоки.
Президент США Дональд Трамп, своєю чергою, заявив про зміну підходу до ситуації — Вашингтон має намір посилювати економічний тиск на Іран, а не переходити до нових військових ударів.
У вівторок Brent торгувався поблизу $88 за барель — після рівня близько $83 наприкінці минулого тижня. Водночас ціни залишаються нижчими за стрибок понад $100 за барель минулого місяця та максимум понад $110, зафіксований у травні.
Аналітики попереджають про новий стрибок
Нині ринок частково розраховує на компроміс між США та Іраном, котрий дозволить відновити постачання нафти через Ормузьку протоку.
Водночас експерти зазначають: така реакція може швидко змінитися, якщо ситуація залишатиметься невизначеною протягом наступних тижнів.
Якщо все залишиться так, як зараз, ми не побачимо такого спокійного руху цін на нафту наприкінці цього тижня чи наступного, — заявила економістка Jefferies Модупе Адегбембо.
За словами аналітиків, нинішні ціни відображають баланс між двома сценаріями — швидким відновленням експорту через протоку або її тривалим блокуванням.
Якщо протистояння затягнеться, ринок буде змушений закладати більшу ймовірність тривалого дефіциту постачань.
Ринок може наблизитися до критичної точки
Аналітик Capital Economics Кіран Томпкінс зазначив, що тривале закриття Ормузької протоки може виснажити запаси нафти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку.
У такому випадку ринок може досягти критичної точки вже на початку четвертого кварталу. За оцінками експерта, це може призвести до значного зростання цін — до $120–140 за барель.
Поки що ситуацію стримують альтернативні маршрути постачання, слабший попит і збільшення видобутку в окремих країнах.
Водночас аналітики попереджають: ці фактори можуть лише тимчасово компенсувати ризики для світового нафтового ринку.
Фундаментально ситуація на ринку нафти виглядає більш сприятливою для зростання цін, — заявила засновниця дослідницької компанії Energy Aspects Амріта Сен.
- Президент США Дональд Трамп знову закликав нафтові компанії знизити ціни на бензин для американських споживачів. Окрему критику він адресував генеральному директору Chevron Майку Вірту.
- Світові ціни на нафту різко зросли після заяв президента США Дональда Трампа про потужний удар по Ірану у відповідь на атаку проти американських сил на Близькому Сході.
- Іран розглядає можливість дозволити європейським країнам взяти участь у розмінуванні Ормузької протоки.
Корпус вартових Ісламської революції оприлюднив 25-сторінковий відкритий лист до американців, у якому закликав виборців відкинути політику Дональда Трампа щодо Ірану та виступити проти підтримки Ізраїлю і закордонних воєн. У Тегерані заявляють, що США та Іран могли б мирно співіснувати за умови зміни курсу Вашингтона.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.
Уряд США запропонував енергетичним компаніям позичити до 40 млн барелів нафти зі Стратегічного нафтового резерву. Йдеться про останню американську партію в межах міжнародної домовленості про вивільнення резервів після початку війни з Іраном.
Міністр оборони США Піт Гегсет планує скоротити на 20% кількість посад, які нині зарезервовані для генералів і адміралів. Частину з них зможуть обіймати офіцери нижчого рангу – зокрема полковники армії та капітани ВМС.
Росія посилила тиск на європейський бізнес, передавши російські активи Nestle, Metro AG та Auchan під тимчасове управління. У Кремлі пояснюють це санкціями та, за їхньою версією, дедалі більшою участю Європи у війні проти РФ.