Нафта подорожчала через невизначеність довкола Ормузької протоки
Джерело: Reuters
27 серпня ціни на нафту відновили зростання після ранкового падіння. Ринок оцінює сигнали про можливий дипломатичний прогрес щодо Ірану та водночас зберігає побоювання стосовно ризиків для постачань з Близького Сходу.
Ф’ючерси на нафту Brent зросли на 71 цент, або 0,81%, до $88,55 за барель. Вартість американської West Texas Intermediate піднялася на 28 центів, або 0,34%, до $82,51 за барель. Раніше під час торгів Brent опускалася до $86,22 за барель, а WTI — до $80,65.
Як зазначив головний ринковий аналітик KCM Тім Вотерер, головним ризиком залишається передчасний оптимізм щодо угоди, якщо переговори знову зайдуть у глухий кут.
У четвер прем’єр-міністр Катару вирушив до Ірану для відновлення дипломатичних переговорів стосовно завершення конфлікту, який триває майже шість місяців і фактично призвів до закриття стратегічного маршруту експорту енергоносіїв через Ормузьку протоку.
Переговори відбуваються на тлі паузи у бойових діях, однак сторони досі не досягли дипломатичного прориву. Одним із головних питань залишається контроль над Ормузькою протокою, яку Тегеран використовує як важіль впливу.
До початку конфлікту наприкінці лютого через цей водний шлях проходила приблизно п’ята частина світових щоденних постачань нафти та скрапленого природного газу.
Аналітики додають, що ключовим невирішеним питанням залишається ядерна програма Ірану. На думку експертів, швидке врегулювання цього питання малоймовірне, тоді як невизначеність довкола протоки продовжує підтримувати ризикову премію у нафтових цінах.
Додатковим фактором для ринку стало скорочення запасів. За оцінкою UBS, досі вивільнення стратегічних резервів нафти (SPR) допомогло компенсувати збої, але ці продажі незабаром припиняться, що призведе до швидшого падіння запасів сировинних товарів, якщо не буде покращення.
Водночас США продовжують економічний тиск на Іран. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про початок “економічної ізоляції” іранського режиму та пригрозив санкціями проти його партнерів і структур, які допомагають обходити обмеження. До переліку увійшли 60 осіб, компаній і суден.
Однак Вашингтон наразі не запровадив масштабних вторинних санкцій проти інших країн, зокрема китайських фінансових установ.
Китай, який купує близько 90% іранської нафти, заявив, що вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів у разі розширення американського економічного тиску на країни, які торгують із Тегераном.
- Сполучені Штати організували таємний коридор через Ормузьку протоку, яким щодня проходять десятки нафтових танкерів.
- Ірак попросив Іран надати його нафтовому експорту “особливий статус” для проходу через Ормузьку протоку.
- У столиці Ірану утворилися довгі черги на автозаправних станціях через дефіцит бензину. Криза пального посилюється на тлі морської блокади США, скорочення імпорту та пошкодження нафтопереробних потужностей країни.
У Шевченківському районі Києва стався вибух в одній із квартир багатоповерхового будинку.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 168 бойових зіткнень.
Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет для систем протиповітряної оборони Patriot PAC-3 MSE та супутнього обладнання. Орієнтовна вартість угоди становить 2,1 млрд доларів.
У тимчасово окуповані Олешки на Херсонщині доставили гуманітарний вантаж, а місцевих жителів, які бажали виїхати на підконтрольну Україні територію, евакуювали.
30 жовтня 2017 року поблизу селища Глеваха на Київщині вбили українську військовослужбовицю, лікарку-хірургиню та громадську активістку Аміну Окуєву. Автомобіль, у якому вона їхала разом з Адамом Осмаєвим, обстріляли на залізничному переїзді. Окуєва дістала смертельне поранення в голову, а її супутник зазнав поранень, проте вижив.