Ультраправа AfD прагне історичної перемоги на виборах у Саксонії-Ангальт
У східнонімецькій землі Саксонія-Ангальт у неділю відкрилися виборчі дільниці. Як повідомляють Reuters, ультраправа “Альтернатива для Німеччини” (AfD) може вперше з часів Другої світової війни очолити уряд федеральної землі.
Партія на чолі з 35-річним Ульріхом Зігмундом кілька місяців лідирує в опитуваннях і може здобути понад 40% голосів. ХДС канцлера Фрідріха Мерца наразі має близько 23%.
Голосування розглядають як важливий тест для уряду Мерца, який намагається стримати популярність AfD, зокрема завдяки жорсткішій політиці щодо міграції та безпеки. Близько 1,7 млн виборців можуть проголосувати до 18:00, після чого очікуються перші результати.
AfD може сформувати уряд
Абсолютна більшість дозволила б AfD обійти так званий “брандмауер” – політику основних німецьких партій, які відмовляються співпрацювати з ультраправими.
Якщо AfD не набере достатньо голосів для самостійного формування уряду, найімовірнішим сценарієм стане уряд на чолі з ХДС та чинним прем’єр-міністром землі Свеном Шульце. Водночас переговори про коаліцію можуть тривати кілька тижнів.
Для AfD ці вибори є важливим етапом на шляху до головної мети – приходу до влади на федеральному рівні після виборів 2029 року.
“Незалежно від результатів завтрашніх виборів, ми вже увійшли в історію”, – заявив Зігмунд на передвиборчому мітингу. Він також наголосив, що процес поширення AfD по Німеччині “більше не можна зупинити”.
У разі перемоги партія планує переорієнтувати школи та культурні установи на більш традиційні цінності, посилити обмеження для іммігрантів і реформувати систему суспільного мовлення.
Зігмунд виключив коаліцію з іншими партіями та закликав AfD прагнути результату щонайменше у 45%.
ХДС може зіткнутися з проблемою коаліції
Потенційне формування уряду ХДС також може виявитися складним. Вільна демократична партія ризикує не подолати 5% бар’єр, а СДПН має менш як 10%.
До парламенту також може не пройти Альянс Сахри Вагенкнехт (BSW), який є єдиною партією, що не виключала коаліції з AfD.
Водночас ХДС відмовляється від співпраці з партією “Ліві”, а союзу з СДПН та “Зеленими” може бути недостатньо для більшості. Одним із варіантів у такому разі може стати уряд меншості на чолі зі Шульце.
- Ексчлен німецької ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) Ноа Крігер, справжнє ім’я якого Мурад Дадаєв, заявив про плани сформувати в Росії військовий підрозділ, що складатиметься з громадян Німеччини. Батальйон, який отримає назву “Крігер”, за словами ініціатора, спеціалізуватиметься на боротьбі з безпілотниками та, як він стверджує, не перебуватиме безпосередньо на лінії фронту.
- Міжнародний комітет по Аушвіцу вимагає від міністра внутрішніх справ ФРН вжити заходів для початку процедури заборони партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН). Вони аргументують свій заклик тим, що дії політсили є неприйнятними для тих, хто пережив Голокост.
- У діяльності ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”, котра посіла друге місце на виборах до Бундестагу, побачили ознаки шпигунства на користь Росії. До такого висновку дійшов міністр внутрішніх справ федеральної землі Тюрингія Георг Маєр. Його занепокоєння поділяють голова комітету Бундестагу з контролю за спецслужбами Марк Генріхманн та його заступник Константин фон Нотц.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.