Politico: Саміт Макрона показав, що Європа поки не готова виходити в космос без США
Джерело: Politico.
Європа поки не має достатнього фінансування, щоб суттєво зменшити залежність від США у доступі до космосу. Саме це стало одним із головних підсумків дводенного міжнародного космічного саміту в Парижі, організованого президентом Франції Еммануелем Макроном.
На полях заходу компанії оголосили про нові угоди та інвестиції на мільярди євро, однак країни не представили масштабних державних фінансових зобов’язань, на які розраховувала галузь.
“У мене залишилися змішані враження. Ми всі чекали, що з капелюха дістануть кролика”, – сказав виконавчий президент іспанської ракетної компанії PLD Space Езекіель Санчес. Саму ідею саміту він назвав хорошою, але реалізацію – невдалою.
Особливо гостро в Парижі обговорювали розрив між державними витратами на космос у США та Європі.
Генеральний директор Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер запропонував країнам-членам ESA додатково вкладати по одному мільярду євро щороку протягом десяти років. За його словами, це дозволило б Європі самостійно відправляти астронавтів у космос без залежності від NASA.
“Вирішувати вам. Ми будемо пасажирами чи пілотами?”, – звернувся Ашбахер до міністрів.
Один із представників космічної галузі пояснив різницю зі США простіше: “Немає нічого дивного в тому, що у США є така компанія, як SpaceX. Це тому, що державний сектор багато інвестує”.
Промислові асоціації Франції, Німеччини та Італії тим часом закликали ЄС передбачити для космічного сектору щонайменше 60 мільярдів євро у бюджеті на 2028-2034 роки.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала, що нинішня пропозиція Комісії передбачає 131 мільярд євро сукупно на оборону, безпеку та космос. Окремої суми саме для космічної галузі вона не назвала. Макрон зі свого боку закликав Європу в найближчі роки перейти до автономних космічних місій і створити “європейський космічний бюджет, що відповідає нашим амбіціям”, але також не уточнив конкретних обсягів фінансування.
Додатковим ударом по саміту стала відсутність низки ключових учасників. Американські космічні компанії, включно зі SpaceX, відмовилися від участі після тиску Білого дому, який звинуватив Францію в антиконкурентній політиці та ігноруванні позиції американської індустрії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також не приїхав, хоча саміт формально проводили під спільним головуванням Франції та Німеччини. Не було і прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні, хоча обидві країни представляли міністри.
“Основні партнери насправді не підтримали цю ініціативу”, – сказав один із експертів з космічної політики.
Попри відсутність нових великих бюджетних рішень, учасники погодили три технічні декларації – щодо програми Copernicus, наукових даних із космосу та розподілу супутникових радіочастот. Колишній чиновник французького космічного агентства CNES Жиль Рабен також звернув увагу, що саміт відбувся наприкінці президентства Макрона, який не зможе балотуватися на третій термін.
“Цей саміт відображає останню волю Макрона щодо космосу, його європейський заповіт”, – сказав Рабен.
- Адміністрація Дональда Трампа тиснула на американські космічні компанії, аби ті не брали участі у міжнародному саміті в Парижі, організованому Еммануелем Макроном. Після цього частину запланованих оголошень скасували, а SpaceX відмовилася від участі.
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував поїздку на міжнародний космічний саміт у Парижі, який Франція подавала як спільний захід із Німеччиною. Це стало ще одним ударом по форуму після відмови низки американських компаній, зокрема SpaceX.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.
Російські нафтові компанії дев’ятий місяць поспіль скорочують видобуток після низки українських ударів по НПЗ, котрі обвалили нафтопереробку у країні до мінімуму за два десятиліття.