Німеччина готує лікарні до можливої війни з РФ і масового надходження поранених
Джерело: Bloomberg
Німеччина посилює підготовку системи охорони здоров’я до можливого воєнного сценарію на тлі загрози з боку Росії. У країні оцінюють готовність лікарень, запаси медикаментів, медичні кадри та інфраструктуру до масового надходження поранених.
За оцінками Бундесверу, у разі війни Росії проти НАТО до Німеччини щодня можуть прибувати до 1 000 поранених військовослужбовців. П’ять військових лікарень країни не зможуть самостійно впоратися з таким навантаженням, тому у воєнний час допомогу мають надавати і цивільні медичні заклади.
Німецькі органи влади нині перевіряють, наскільки система охорони здоров’я та критична інфраструктура здатні працювати в умовах війни. Окрему увагу приділяють захисту лікарень від дронів, кібератак і перебоїв із постачанням.
Одним із потенційних об’єктів для відновлення є підземний військовий медичний комплекс в Ульмі, збудований у 1979 році. Його створили на випадок ядерного удару під час холодної війни. Об’єкт може вмістити до 2 000 людей протягом 90 днів, однак для повернення його до експлуатації необхідно модернізувати вентиляційні та енергетичні системи.
“Чи готова до цього наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь – ні”, – сказав головний лікар і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.
Ще однією проблемою є нестача медиків із досвідом лікування воєнних травм. За оцінками, у Німеччині таких фахівців лише кілька сотень. Бундесвер та Німецьке товариство травматологів проводять спеціальні курси для цивільних хірургів, однак найінтенсивніші програми дозволяють навчати лише близько 50-100 лікарів на рік.
Також Німеччина працює над системою, яка має в режимі реального часу відстежувати доступність лікарняних ліжок, медикаментів і медичних працівників із необхідними навичками. Водночас нині інформація про ресурси залишається розпорошеною між окремими установами.
Уразливими залишаються і ланцюги постачання. Зокрема, Німеччина залежить від Китаю щодо багатьох компонентів, необхідних для виробництва антибіотиків та знеболювальних. Лікарням рекомендують мати запаси препаратів для інтенсивної терапії приблизно на шість тижнів.
Німецькі медичні установи також вивчають досвід України, де лікарні після початку повномасштабного вторгнення РФ облаштовували додаткові лікувальні приміщення у підземних частинах будівель, посилювали захист вікон і встановлювали альтернативні джерела електроенергії.
Окремо Німеччина проводить військово-медичні навчання. У березні Бундесвер відпрацював сценарій нападу на Литву та транспортування поранених військовослужбовців до лікарень у Берліні й Бранденбурзі.
Влада також готує закон про безпеку охорони здоров’я, який має визначити механізми роботи медичної системи в умовах оборони або війни. Очікується, що відповідний законопроєкт можуть представити парламенту восени.
- Поблизу військового аеродрому Вунсторф неподалік Ганновера розбився безпілотник. Після виявлення апарата поліція розпочала масштабну операцію в районі військового об’єкта.
- З початку 2026 року правоохоронці в Німеччині зафіксували 165 випадків можливих диверсій, а також 750 інцидентів з дронами. Серед зафіксованих загроз є й випадки, пов’язані зі шпигунською діяльністю.
- У Мюнхені 3 вересня невідомі кинули запалювальні пристрої перед штаб-квартирою німецької приватної технологічної компанії Rohde & Schwarz.
Британський музикант Ед Ширан втратив майже 100 000 підписників в Instagram на тлі скандалу, пов’язаного з репером Macklemore та його пропалестинськими вигуками.
Російсько-українська війна є першим великим збройним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни і вже увійшла в історію. Залужний закликає уряди та альянси об’єднуватися навколо технологічних рішень заради захисту власного майбутнього.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський засудив дії лідера ультраправої “Конфедерації польської корони” Гжегожа Брауна, який нещодавно нищив меморіал воїнам УПА.
До 25 років позбавлення волі засудили у Гаазі експрезидента Косова Хашима Тачі за воєнні злочини, скоєні під час Косовської війни у 1998–1999 роках.
Керівника одного з відділів військової наукової установи ЗСУ викрили на хабарі. Посадовець вимагав гроші з компанії-постачальника маскувального спорядження.