FT: російські атаки зупинили 90% виробництва сталі в Україні

Джерело: Financial Times

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

Для української економіки наслідки атак виходять далеко за межі безпосередньо зруйнованих об’єктів. У Києві удари по складах уже спричинили перші перебої з товарами в супермаркетах від початку повномасштабного вторгнення. Компанії змінюють логістику, аграрії постають перед проблемами експорту, тоді як держава може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне знищити українську економіку, щоб так зламати опір країни.

Удари по металургії

На початку вересня балістичні ракети вивели з ладу три основні металургійні підприємства в промислових районах Запорізької та Дніпропетровської областей. Унаслідок атак загинули 17 працівників.

Мова про два підприємства “Метінвест” та завод “АрселорМіттал” у Кривому Розі — рідному місті президента Володимира Зеленського. Спільно ці заводи забезпечували близько 90% виробництва сталі в Україні. Усі три підприємства поки не працюють.

Станом на сьогодні Україна більше не має сталеливарної промисловості, — заявив Олександр Водовіз, голова офісу гендиректора “Метінвест”, яка володіє двома з трьох атакованих підприємств.

За його словами, російські війська точно знали, куди бити. Балістичні ракети били по доменних печах на всіх трьох заводах.

Масштаб пошкоджень поки не дозволяє визначити, коли підприємства зможуть відновити роботу. За словами Водовіза, це може зайняти дні, тижні, місяці або навіть роки.

На трьох заводах працює понад 15 тисяч осіб. Їхня зупинка може мати значні наслідки для економіки, зокрема для податкових надходжень.

Під ударами також склади

Паралельно Росія атакує торговельну й логістичну інфраструктуру. Наприкінці серпня та на початку вересня ракети й нові реактивні безпілотники влучали в торговельні центри, склади та розподільчі центри.

Постраждали, зокрема, великі українські роздрібні мережі, видавничі компанії, фармацевтичні групи та “Нова пошта” — найбільший приватний поштовий оператор країни.

Наслідки вже відчувають споживачі. У деяких київських магазинах Novus з’явилися порожні полиці, а на місці окремих товарів покупці бачили таблички з написом: “Росія знищила цей товар”.

Один із прикладів — компанія “Будинок іграшок”. Коли реактивний безпілотник влучив у склад неподалік її нового розподільчого центру, гендиректорка Марія Назаренко спершу сподівалася, що підприємство вдалося врятувати. Однак через тривалі атаки пожежники не могли втрутитися. Назаренко кілька годин спостерігала, як вогонь поширюється складом.

Тепер компанія планує повністю переглянути логістичну модель. Зокрема, онлайн-замовлення хочуть обробляти через 67 магазинів, тоді як запаси розподілити між меншими складами замість концентрації товарів у великих розподільчих центрах.

Атаки на залізницю

Російські дрони також атакували залізничну інфраструктуру на заході України. Серед цілей була залізнична лінія, яку атакували через кілька хвилин після того, як польський кордон перетнули іноземні високопосадовці.

За 24 години Росія запустила близько 800 безпілотників. Удари також припали на автозаправні станції, які дедалі частіше стають цілями атак за межами прифронтових регіонів.

Для економіки це означає додаткові проблеми з переміщенням товарів і постачанням.

Україна втрачає можливості для експорту

Окремий удар по економіці завдає блокада Чорного моря. За оцінками уряду, вона коштує Україні близько 1,5% ВВП.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що альтернативні маршрути дозволяють Україні експортувати лише 40% звичних обсягів сільськогосподарської продукції.

Через проблеми з експортом аграрні компанії змушені шукати нестандартні способи зберігання врожаю. Комерційний директор TAS Agro Антон Жемердеєв розповів, що компанія зберігає пшеницю у великих силобегах, розміщених просто на порожніх полях.

Втрати для бюджету

Російські атаки створюють додатковий тиск на державні фінанси.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через російські удари держава може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень. Загалом Київ оцінює дефіцит бюджету цього року у $27 млрд.

Економістка інвестиційного банку Dragon Capital Олена Білан вважає, що Україна навряд чи покаже економічне зростання цього року. За її словами, компанії, які постраждали від ударів по складах, не матимуть іншого вибору, крім як перекладати частину додаткових витрат на споживачів.

Є війна на виснаження, а тепер і економічна війна на виснаження — Росія намагається завдати українській економіці якомога більшої шкоди, — пояснила Білан.

Росія атакує економічні об’єкти на тлі власної кампанії України із застосування далекобійних безпілотників проти російських нафтопереробних заводів, складів і вантажних суден. Українські посадовці заявляють, що ці удари мають скоротити доходи Москви та змусити Путіна повернутися за стіл переговорів.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України. 

Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.

На Донеччині затримали ще одного агента російської воєнної розвідки. Зловмисник наводив керовані авіабомби та ударні дрони рашистів на Слов’янському напрямку.

Представник партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН) у Бундестазі з питань зовнішньої політики Маркус Фронмаєр під час візиту до Москви обговорював із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.