Уряд Іспанії схвалив заборону виселень до 2030 року після масових протестів
Джерело: BBC.
Іспанський уряд схвалив новий пакет заходів у сфері житла після хвилі протестів, яку спричинило резонансне виселення 87-річної Марікармен Абаскаль із квартири в Мадриді. Серед ключових пропозицій – тимчасова заборона виселень до 2030 року, продовження орендних контрактів до 2028-го та обмеження на купівлю житла інвестиційними фондами.
Міністерка охорони здоров’я Моніка Гарсія заявила, що нові правила мають полегшити становище понад п’яти мільйонів людей.
“Настав час втрутитися у спекулятивний ринок житла і почати відновлювати баланс між звичайними громадянами та “фондами-стерв’ятниками””, – сказала вона.
До пакета також увійшло жорсткіше регулювання короткострокової оренди та здачі кімнат. Гарсія прямо пов’язала рішення уряду з протестами останніх днів.
“Дякуємо мобілізаціям і наметовим таборам. Без вас це було б неможливо”, – сказала вона.
Приводом для масштабного обурення стало виселення Марікармен Абаскаль, яка прожила у своїй квартирі понад 70 років. Її винесли з будинку на ношах під супроводом поліції. Після цього в Мадриді та інших містах почалися багатотисячні акції з вимогою посилити захист орендарів.
Напередодні оголошення нових заходів Абаскаль досягла попередньої домовленості з власником житла, яка дозволяє їй повернутися додому. За даними Reuters, новий договір передбачає орендну плату приблизно на рівні 30% її пенсії – близько 500 євро на місяць.
Водночас запропоновані правила вже викликали спротив частини опозиції. Представниця каталонської партії Junts Міріам Ногерас заявила, що уряд надто широко трактує категорію власників.
“Ми всі погоджуємося, що виселення, коли нерухомістю володіє фонд або “фонд-стерв’ятник”, яким керує хтось із мільйонами євро, очевидно, треба зупиняти. Але ставити в одну категорію з ними людей, які вклали свої заощадження у квартиру, ресторан чи іншу нерухомість, – це помилка”, – сказала вона RTVE.
Проблема для уряду Педро Санчеса в тому, що його коаліція не має більшості в Конгресі. Обидва декрети набувають чинності одразу, але протягом 30 днів парламент має їх затвердити. Раніше праві та правоцентристські партії вже блокували подібні ініціативи.
Іспанія тим часом переживає гострий дефіцит житла. За оцінками Банку Іспанії, країні бракує сотень тисяч квартир, а оренда й ціни на нерухомість продовжують зростати. Саме ця ситуація стала одним із головних соціальних питань у країні протягом останніх місяців.
- 2 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці по всій Іспанії для протесту проти прикордонної кризи в Сеуті та дій уряду прем’єр-міністра Педра Санчеса.
- Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес скликає Раду національної безпеки через затяжну міграційну кризу в Сеуті, яка почалася майже місяць тому після масового переходу людей із Марокко.
- 30 липня мігранти масово прорвалися до іспанського анклаву Сеута.
- Іспанська Сеута постала перед різким напливом мігрантів із Марокко, які прибувають до міста морем і сушею.
Корпус вартових Ісламської революції оприлюднив 25-сторінковий відкритий лист до американців, у якому закликав виборців відкинути політику Дональда Трампа щодо Ірану та виступити проти підтримки Ізраїлю і закордонних воєн. У Тегерані заявляють, що США та Іран могли б мирно співіснувати за умови зміни курсу Вашингтона.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.
Уряд США запропонував енергетичним компаніям позичити до 40 млн барелів нафти зі Стратегічного нафтового резерву. Йдеться про останню американську партію в межах міжнародної домовленості про вивільнення резервів після початку війни з Іраном.
Міністр оборони США Піт Гегсет планує скоротити на 20% кількість посад, які нині зарезервовані для генералів і адміралів. Частину з них зможуть обіймати офіцери нижчого рангу – зокрема полковники армії та капітани ВМС.
Росія посилила тиск на європейський бізнес, передавши російські активи Nestle, Metro AG та Auchan під тимчасове управління. У Кремлі пояснюють це санкціями та, за їхньою версією, дедалі більшою участю Європи у війні проти РФ.