Нобелівський фонд відкликав запрошення послів РФ, Білорусі та Ірану на церемонію вручення премій
Джерело: пресслужба Нобелівського фонду
Сьогодні, 2 вересня, Нобелівський фонд скасував попереднє запрошення послів Росії, Білорусі та Ірану на церемонію вручення премій у Стокгольмі після “бурхливої реакції” суспільства.
У заяві фонду зазначається, що рішення запросити всіх послів на церемонію вручення Нобелівської премії, відповідно до попередньої практики, викликало бурхливу реакцію.
“Підставою для цього рішення є те, що ми вважаємо важливим і правильним якомога ширше охоплювати цінності, за які виступає Нобелівська премія – наприклад, через торішнє чітке політичне повідомлення з премією миру, присудженою людині. Правозахисникам із Росії та Білорусі, а також українцям, які працюють із документуванням російських воєнних злочинів”, – йдеться у заяві.
А також зазначається, що правління Нобелівського фонду вирішило повторити торішній виняток зі звичайної практики – не запрошувати послів Росії, Білорусі та Ірану на церемонію вручення Нобелівської премії в Стокгольмі.
Однак, як і раніше, на церемонію в Осло будуть запрошені всі посли.
У МЗС України прокоментували таке рішення фонду й висловили переконання щодо того, що аналогічне рішення має бути ухвалене і щодо російських та білоруських послів в Осло.
“Перемога гуманізму. Фундація Нобеля скасувала своє рішення про запрошення послів Росії та Білорусі на церемонію нагородження Нобелівської премії в Стокгольмі. Дякуємо всім, хто вимагав відновлення справедливості. Переконані, що аналогічне рішення має бути ухвалене і щодо російських та білоруських послів в Осло”, – написав речник МЗС України Олег Ніколенко у Facebook.
- Рішення Нобелівського фонду запросити російських послів на цьогорічні церемонії вручення Нобелівської премії викликало гостру критику з боку шведських та українських політиків.
- У 2023 році на Нобелівську премію миру Міжнародне бюро миру висунуло організації з України, Білорусі та Росії. Серед них “Український рух Пацифістів”, який заснував скандально відомий журналіст з Івано-Франківська та блогер Руслан Коцаба.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.