Нобелівський фонд відкликав запрошення послів РФ, Білорусі та Ірану на церемонію вручення премій
Джерело: пресслужба Нобелівського фонду
Сьогодні, 2 вересня, Нобелівський фонд скасував попереднє запрошення послів Росії, Білорусі та Ірану на церемонію вручення премій у Стокгольмі після “бурхливої реакції” суспільства.
У заяві фонду зазначається, що рішення запросити всіх послів на церемонію вручення Нобелівської премії, відповідно до попередньої практики, викликало бурхливу реакцію.
“Підставою для цього рішення є те, що ми вважаємо важливим і правильним якомога ширше охоплювати цінності, за які виступає Нобелівська премія – наприклад, через торішнє чітке політичне повідомлення з премією миру, присудженою людині. Правозахисникам із Росії та Білорусі, а також українцям, які працюють із документуванням російських воєнних злочинів”, – йдеться у заяві.
А також зазначається, що правління Нобелівського фонду вирішило повторити торішній виняток зі звичайної практики – не запрошувати послів Росії, Білорусі та Ірану на церемонію вручення Нобелівської премії в Стокгольмі.
Однак, як і раніше, на церемонію в Осло будуть запрошені всі посли.
У МЗС України прокоментували таке рішення фонду й висловили переконання щодо того, що аналогічне рішення має бути ухвалене і щодо російських та білоруських послів в Осло.
“Перемога гуманізму. Фундація Нобеля скасувала своє рішення про запрошення послів Росії та Білорусі на церемонію нагородження Нобелівської премії в Стокгольмі. Дякуємо всім, хто вимагав відновлення справедливості. Переконані, що аналогічне рішення має бути ухвалене і щодо російських та білоруських послів в Осло”, – написав речник МЗС України Олег Ніколенко у Facebook.
- Рішення Нобелівського фонду запросити російських послів на цьогорічні церемонії вручення Нобелівської премії викликало гостру критику з боку шведських та українських політиків.
- У 2023 році на Нобелівську премію миру Міжнародне бюро миру висунуло організації з України, Білорусі та Росії. Серед них “Український рух Пацифістів”, який заснував скандально відомий журналіст з Івано-Франківська та блогер Руслан Коцаба.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.