У Тунісі замінили до 10 років ув’язнення за частину кіберзлочинів на штрафи
Джерело: Reuters.
Президент Тунісу Каїс Саїд пом’якшив покарання за порушення суперечливого декрету про кіберзлочини, який правозахисні організації називали інструментом тиску на журналістів, активістів і політичних опонентів.
Згідно зі змінами, для осіб, які вперше порушили закон, тюремні строки, що в окремих випадках могли сягати 10 років, замінять штрафами від 10 до 20 тисяч туніських динарів. За повторне порушення передбачатиметься до шести місяців ув’язнення та штраф у 50 тисяч динарів.
Раніше закон дозволяв призначати до 10 років позбавлення волі, якщо публікація або інше порушення стосувалося державного посадовця. Максимальний штраф міг становити 100 тисяч динарів.
Декрет набув чинності у 2022 році та швидко став одним із найбільш критикованих нормативних актів у країні. Туніські та міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що його застосовують не лише проти кіберзлочинності, а й проти критиків влади.
За останні роки за цим законом були засуджені або ув’язнені кілька журналістів та активістів. Влада натомість наполягає, що закон потрібен для боротьби з кіберзлочинами, дезінформацією, наклепом та атаками на громадський порядок. Саїд неодноразово запевняв, що свободи у Тунісі гарантовані та що він не має наміру перетворюватися на диктатора.
Пом’якшення покарань стало одним із рідкісних випадків відступу президента від жорсткого курсу після 2021 року, коли він призупинив роботу парламенту, а згодом розпустив його та суттєво розширив власні повноваження. Його опоненти називали ці кроки фактичним переворотом.
Рішення щодо кібердекрету було ухвалене за кілька годин після того, як низка громадських організацій, зокрема впливова профспілка UGTT, оголосили про підготовку масштабної національної ходи проти, на їхню думку, системного обмеження прав і свобод.
Правозахисники вже давно вимагають від туніської влади повністю переглянути або скасувати закон, наголошуючи, що його формулювання дозволяють надто широко трактувати поняття неправдивої інформації та шкоди публічним особам.
Хоча нові зміни значно зменшують ризик тривалого ув’язнення для тих, хто вперше порушив декрет, сам закон продовжує діяти, а повторні порушення все ще можуть завершитися тюремним строком.
- Міністерство внутрішніх справ Литви повідомило про кібератаку на інформаційну систему EPEKIS, яка містить архівні дані про іноземців, що подавали заявки на отримання литовського громадянства.
- Міністерство юстиції США разом із платформою X Ілона Маска розслідує масштабну кібератаку, спрямовану на сотні тисяч користувачів соцмережі. Про це заявив генеральний прокурор США Тодд Бланш.
- Проросійська хакерська група Server Killers взяла на себе відповідальність за нещодавні кібератаки проти Норвегії. Вони заявили, що розпочали хакерські дії проти країни через підписання з Україною угоду про стратегічне партнерство. Також тоді Осло продовжило фінансову допомогу Києву на 2027 рік.
У Сінгапурі запустили пілотний сервіс знайомств FirstDate для держслужбовців віком від 21 до 35 років. Система підбирає користувачам одну пару за раз за допомогою математичного алгоритму.
Американські сенатори відклали до листопада спробу прискорено ухвалити закон, який має закріпити постійну заборону на продаж китайських автомобілів у США. Причиною стали розбіжності щодо можливого впливу документа на Mercedes-Benz.
На Черкащині прокуратура розслідує обставини травмування чоловіка, який, за його словами, зазнав побиття у Звенигородському ТЦК та згодом опинився у реанімації.
Президент США Дональд Трамп підписав указ, який передбачає скорочення популяції інвазивних комарів у Вашингтоні щонайменше на 90% до 2028 року, а кліщів – на 50%.
Нове дослідження гробниці Тутанхамона KV 62 у Долині царів вказує на те, що за її відомими стінами можуть бути приховані додаткові приміщення.