ООН закликає скоротити викиди парникових газів на 18% до 2030 року

Світ має скоротити викиди парникових газів на 18% до 2030 року та на 45% до 2035-го, щоб обмежити глобальне потепління й згодом повернутися до температурного порогу 1,5°C. Однак чинні кліматичні зобов’язання країн значно відстають від необхідних показників, а перевищення цього порогу вже неможливо уникнути.

Про це йдеться у звіті Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), опублікованому 21 жовтня, повідомляє The Guardian.

Світ не встигає скорочувати викиди

За оцінками UNEP, щоб досягти найсприятливішого з реалістичних сценаріїв, глобальні викиди парникових газів мають зменшитися на 18% до 2030 року, на 45% до 2035-го та на 69% до 2040-го порівняно з рівнем 2025 року.

Водночас навіть за умови виконання всіх чинних національних кліматичних зобов’язань викиди скоротяться лише на 5–8% до 2030 року та на 11–15% до 2035-го.

Якщо держави продовжать реалізовувати нинішню кліматичну політику, середня глобальна температура може зрости приблизно на 2,8°C до кінця століття. Навіть повне виконання національних зобов’язань, за прогнозом ООН, обмежить потепління лише до 2,6°C.

Повернутися до 1,5°C усе ще можливо

За словами виконавчої директорки UNEP Інґер Андерсен, можливість не допустити перевищення порогу 1,5°C уже втрачена через недостатні дії урядів у попередні роки. Водночас вона закликала країни не відмовлятися від цієї мети, а зробити період і масштаб перевищення якомога меншими.

За найоптимістичнішим сценарієм, температура може досягти піка на рівні 1,7–1,8°C вище доіндустріального рівня приблизно в середині століття, а потім повернутися до 1,5°C або нижче до 2100 року. Імовірність такого результату оцінюють приблизно у 50%.

Для цього, окрім скорочення викидів, людству доведеться протягом століття вилучити з атмосфери та назавжди зберегти близько 320 млрд тонн вуглекислого газу. Водночас технологічні й економічні труднощі роблять досягнення такого результату невизначеним.

ООН закликає прискорити перехід на чисту енергетику

У звіті зазначають, що відновлювана енергетика швидко розвивається, а кліматична політика вже допомогла скоротити викиди в окремих країнах і секторах. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати тривале використання викопного палива.

Серед необхідних заходів – розширення використання сонячної та вітрової енергетики, підвищення енергоефективності, скорочення споживання вугілля, нафти й газу, а також зменшення викидів метану.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що перевищення температурного порогу не означає відмови від боротьби зі зміною клімату. За його словами, світ іще може обмежити масштаби потепління та повернутися до рівня 1,5°C до кінця століття.

Ціль у 1,5°C закріплена в Паризькій кліматичній угоді 2015 року. Її дотримання має допомогти зменшити ризики екстремальної спеки, повеней, лісових пожеж та інших наслідків зміни клімату.

В Угорщині затримали колишнього голову Нацбанку Дьєрдя Матольчі за підозрою в економічному шахрайстві, що завдало значних фінансових збитків, а також у використанні підробленого документа.

Сили оборони України 20 жовтня та в ніч на 21 жовтня уразили пункти управління російських військ поблизу Луганська та Курахового на Донеччині, а також склади матеріально-технічних засобів противника в окупованому Криму й на Донеччині.

Морський експорт російської нафти скоротився до найнижчого рівня за місяць після призупинення роботи ключового балтійського порту Приморськ.

На фронті помітили новий безпілотник противника, який за формою нагадує російський “Ланцет”, але оснащений бензиновим двигуном.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив про можливу подальшу ескалацію гібридної війни Росії, зазначивши, що країни НАТО мають бути готовими до рішучої відповіді, якщо внаслідок російської гібридної атаки загинуть люди.