80% українців вважають, що ЗСУ мають продовжувати бити по російських НПЗ
80% українців вважають, що Україна має продовжувати завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, навіть якщо через це США припинять або обмежать допомогу. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 16–25 жовтня 2026 року.
Згідно з дослідженням, 11% опитаних вважають, що Україна має припинити удари по російських НПЗ, а ще 8% не визначилися з відповіддю.
Більшість українців підтримують продовження опору
Соціологи також запитали українців, як Україні слід діяти, якщо взимку Росія намагатиметься залишити населення без світла, тепла та каналізації через атаки на енергетичну інфраструктуру.
76% респондентів відповіли, що Україна має продовжувати збройний опір навіть за таких умов. Водночас 15% вважають, що в такому разі слід погодитися на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони матимуть вигляд капітуляції. Ще 9% не змогли визначитися.
За даними КМІС, ці показники майже не змінилися порівняно з результатами опитування, проведеного в серпні–вересні.
Скільки українці готові терпіти війну
Опитування також показало, що 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Ще 5% готові чекати на її завершення протягом року, а 21% назвали коротший термін – від кількох місяців до пів року. Решта 11% не визначилися з відповіддю.
Дослідження провели методом телефонних інтерв’ю серед 828 громадян України віком від 18 років, які проживають на підконтрольній уряду території. До вибірки не включали жителів окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
КМІС зазначає, що за звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищувала 4,4% для показників, близьких до 50%. Водночас в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення.
- Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету України на 2027 рік у першому читанні.
- Канадський волонтер Джессі Адамс, засновник організації RainCoast Dog Rescue Society, загинув унаслідок атаки російського FPV-дрона на евакуаційний автомобіль у Краматорську.
- Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз покриє дві третини з 70 мільярдів євро, які Україна запросила додатково на потреби оборони наступного року.
- Петро Порошенко заявив, що у проєкті Державного бюджету на 2027 рік можна знайти понад 500 млрд грн додаткового ресурсу для фінансування сектору оборони.
Європейська комісія запропонувала перший закон про кліматичну стійкість, який має допомогти країнам ЄС підготуватися до посилення спеки, повеней, посух і лісових пожеж. Брюссель визнає, що скорочення викидів парникових газів уже недостатньо для захисту населення та економіки від наслідків глобального потепління.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Служба безпеки затримала двох колаборантів, які співпрацювали з росіянами під час окупації Херсона, а потім намагалися уникнути кримінальної відповідальності.
Російські окупанти атакували Суми безпілотником. Під ударом опинилося складське приміщення, де виникла пожежа.
У Москві відбулися переговори глави Росії Володимира Путіна з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном та еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Як зазначається, зустрічі відбулися на тлі нестабільності на Близькому Сході та напруженості на світовому енергетичному ринку.