Світ наближається до незворотного перевищення межі глобального потепління – експерти
Світ ризикує надовго перевищити критичний поріг глобального потепління у 1,5°C, оскільки уряди недостатньо швидко скорочують викиди парникових газів і відмовляються від викопного палива. За нинішньої кліматичної політики температура на планеті до кінця століття може зрости на 2,7°C. Про це йдеться в оновленій доповіді ініціативи Climate Action Tracker (CAT), оприлюдненій під час кліматичної конференції ООН COP31 у Туреччині.
Автори звіту зазначають, що глобальні зусилля з протидії зміні клімату фактично не демонструють прогресу вже п’ятий рік поспіль. Попри позитивні зміни у розвитку відновлюваної енергетики, електротранспорту та скороченні вирубування лісів Амазонії, темпи переходу на чисті джерела енергії залишаються недостатніми.
Зокрема, у 2025 році відновлювана електроенергія покрила весь приріст світового попиту на електроенергію. Китай та Індія встановили рекорди з розгортання відновлюваних джерел енергії, а кількість електромобілів продовжила зростати. Водночас збільшення загального попиту на енергію та будівництво нової інфраструктури для використання викопного палива призводять до подальшого зростання викидів.
За оцінками CAT, якщо країни дотримуватимуться лише тих заходів кліматичної політики, які діють зараз, до 2100 року глобальна температура зросте на 2,7°C. Навіть виконання цілей зі скорочення викидів на 2030 та 2035 роки, передбачених Паризькою кліматичною угодою, не змінить прогноз суттєво: потепління становитиме близько 2,6°C.
Найоптимістичніший сценарій передбачає, що країни виконають усі свої кліматичні обіцянки, довгострокові цілі та зобов’язання щодо досягнення нульових чистих викидів. За таких умов потепління до кінця століття можна буде обмежити приблизно 1,9°C.
У звіті наголошують, що перевищення межі 1,5°C очікується вже приблизно у 2030 році. Тому головним завданням залишається максимально скоротити тривалість і масштаб цього перевищення, а згодом повернути глобальну температуру нижче зазначеного рівня.
Генеральний директор Climate Analytics Білл Хейр заявив, що уряди мають обрати між подальшою підтримкою індустрії викопного палива та переходом на доступніші й ефективніші чисті технології. За його словами, кожне додаткове підвищення температури понад 1,5°C посилюватиме наслідки для клімату, природи та суспільства.
Перевищення цього порогу, попереджають експерти, призведе до частіших і сильніших хвиль спеки, повеней, штормів та посух, а також підвищення рівня моря. Серед можливих наслідків – незворотне руйнування природних екосистем, зокрема коралових рифів і тропічних лісів.
Водночас аналітики звертають увагу на можливі позитивні зміни. За даними ініціативи Global Carbon Budget, оприлюднений раніше цього тижня аналіз прогнозує скорочення викидів вуглецю від викопного палива у 2026 році на 0,4%. Серед чинників називають розвиток сонячної та вітрової енергетики, а також конфлікт навколо Ірану.
Провідна авторка доповіді CAT Сара Гекк, однак, застерегла, що уряди загалом не впроваджують необхідних заходів достатньо швидко. За її словами, деякі країни, зокрема США, Канада та Нова Зеландія, навіть послаблюють або скасовують частину кліматичних заходів.
Щоб мінімізувати перевищення температурного порогу, темпи скорочення викидів мають суттєво зрости: приблизно до 4% щороку до 2030 року, до 7% – у першій половині 2030-х і до 9% на рік у період із 2035-го до 2050 року. Для порівняння, у 2020 році викиди вуглецю від викопного палива скоротилися на 7% через пандемійні обмеження в різних країнах світу.
- Крапля за краплею, Словенія втрачає свої останні запаси льоду. Льодовик Скута залишається єдиним у країні, тоді як інший льодовик на горі Триглав, найвищій вершині Словенії, майже повністю розтанув.
- Льодовик Шварцмільцфернер (Schwarzmilzferner), розташований в австрійській частині Альгойських Альп, більше не вважають льодовиком. Через спекотне літо 2026 року він втратив значну частину льодової маси та перестав рухатися.
Світ ризикує надовго перевищити критичний поріг глобального потепління у 1,5°C, оскільки уряди недостатньо швидко скорочують викиди парникових газів і відмовляються від викопного палива.
Від 30 жовтня Сили оборони уразили п’ять з п’яти найбільших нафтопереробних заводів Росії: Омський, Кірішський, Рязанський, Нижньогородський та Ярославський.
У Краматорську Донецької області тимчасово припинить роботу останнє відділення ПриватБанку. Причиною стало погіршення безпекової ситуації в місті.
НАБУ і САП скерували до суду справу щодо розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України харчів для ЗСУ.
У районі Флетбуш у Брукліні, одному з районів Нью-Йорка, частково обвалився триповерховий житловий будинок. Унаслідок трагедії загинули щонайменше двоє людей, ще понад десять постраждали.