У віці 83 років помер перший президент Молдови Мірча Снєгур

Джерело: Reuters

Колишній віцепрем’єр Молдови Костянтин Тампіза повідомив, що 13 вересня помер перший президент Молдови Мірча Снєгур у віці 83 роки.

“13 вересня о 23:30 (колишній) президент Республіки Молдова Мірча Снєгур здався в боротьбі з невиліковною хворобою”, – написав Тампіза у Facebook.

Снєгур був президентом з 1990 по 1997 роки, спостерігаючи за відокремленням Молдови від Радянського Союзу та переходом до незалежності.

У 2000 році він також був нагороджений орденом Республіки, здобув почесний докторський ступінь Молдавського аграрного університету, Міжнародного незалежного університету Молдови, Університету Анкари та Академії наук Молдови.

Британський науковець Ян Вілмут, робота котрого мала вирішальне значення для створення клонованої вівці Доллі у 1996 році, помер у віці 79 років.
У ніч на 6 вересня у віці 69 років помер український історик та релігієзнавець Ігор Козловський, який майже 2 роки перебував у полоні бойовиків так званої “ДНР”.
22 серпня, на 80-му році життя – після тривалої хвороби – помер відомий італійський співак та композитор Тото Кутуньйо.
У віці 36 років помер актор, сценарист і режисер Даррен Кент, який знімався в серіалах “Гра престолів” і “Іст-Ендерс”.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.