Влада погодилась доопрацювати законопроєкт про систему блокування сайтів з урахуванням пропозицій громадськості

13 вересня відбулось засідання Української асоціації операторів зв’язку “Телас”, Асоціації “Телекомунікаційна палата України”, Інтернет Асоціації України за участю представників Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, на якому розглянуто пропозиції громадськості та бізнесу щодо доопрацювання законопроєкту “Про внесення змін до Закону України “Про електронні комунікації” (щодо протидії фішингу)” за №9250 та альтернативного до нього проєкту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про електронні комунікації” (щодо вдосконалення регулювання електронної комунікаційної послуги визначення місцезнаходження домену в мережі Інтернет та протидії фішингу)” за №9250-1.

Нагадаємо, що наприкінці січня 2023 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами (НЦОТУМ) при Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації видав розпорядження № 67/850 “Про впровадження системи фільтрації фішингових доменів”. Цей документ передбачав, що інтернет-провайдери до 2 березня 2023 року зобов’язані налаштувати попередньо розроблену ДССЗЗІ систему блокування доступу до вебресурсів. Система автоматично завантажувала б на сервер провайдера перелік сайтів для автоматичного блокування та оновлювала його кожні 15 хвилин.

При цьому, перелік сайтів для блокування мав розміщуватись на окремому сервері, який адмініструватиме СSIRT-NBU – спеціальна структура при Центрі кіберзахисту НБУ. В той же час, володіти всією структурою блокування мала РНБО. 

Надалі у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №9250, який мав на меті законодавчо легалізувати вже розроблену та запущену систему блокування та продовжити її дію на період після закінчення воєнного стану.

Профільні фахівці зазначали, що існування такої системи створює значні корупційні ризики та безпідставні загрози для обмеження свободи слова, оскільки такий механізм може бути використаний для позасудового блокування онлайн-медіа. Крім того, представники Інтернет Асоціації України акцентували на тому, що подібна централізована система блокування створює ризики для кібератак, коли отримавши доступ до сервера, зловмисник зможе заблокувати будь-який вебресурс, просто додавши його у відповідний список.

Окремо наголошувалось на незаконному та безпідставному збиранні персональних даних користувачів – система блокування передбачала, що сервер РНБО фіксуватиме і зберігатиме інформацію про користувача, який намагався отримати доступ до вебресурсу: ІР-адресу, user-agent тощо.

На засіданні робочої групи щодо подальшого опрацювання законопроєктів №9250 та альтернативного №9250-1 керівниця Асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова зазначила, що оскільки вже існує Закон України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та відповідні норми в Кримінальному кодексі України, то є недоцільним вносити зміни, які пропонують законопроєкти № 9250 та №9250-1 до закону “Про електронні комунікації”, оскільки це призведе до того, що останній буде поширюватись і на ті правовідносини, регулювання яких виходить за межі предмета цього закону.

Присутні на засіданні робочої групи також зауважили, що оскільки пропоновані законопроєкти декларують за мету протидію фішингу, що фактично є різновидом шахрайських дій, то визначення цього поняття має міститись не в законі “Про електронні комунікації”, а в Кримінальному кодексі України. Так само боротьба з фішингом повинна здійснюватись в межах повноважень правоохоронних органів, зокрема Кіберполіції, а не державних органів, які не уповноважені на це.

Учасники засідання звернули увагу й на те, що ухвалення будь-якого зі згаданих законопроєктів матиме наслідком надання окремим органам державної влади надмірних повноважень щодо блокування доступу до будь-яких доменів, а також повноважень видавати вказівки третім особам щодо блокування доступу до сайтів.

За результатами засідання робочої групи керівниця секретаріату Комітету ВР з питань цифрової трансформації зазначила, що нардепи – члени Комітету отримають інформацію про позиції усіх зацікавлених сторін, і учасники ринку, представники громадськості та інші зацікавлені особи надалі будуть залучені до роботи над законопроєктами №9250 та №9250-1. 

Зауважимо, що Букви системно висвітлювали процес створення та запуску системи блокування доступу до вебресурсів у позасудовому порядку і відзначають, що зусилля громадськості, представників медіа та учасників ринку телекомунікаційних послуг, спрямовані на донесення до законодавців ризиків, які створює законопроєкт №9250, не минули даремно та матимуть наслідком доопрацювання законопроєкту з урахуванням позиції не лише влади, а й суспільства та бізнес-спільноти.

Зокрема, Букви звертались до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації з запитом щодо статусу системи фільтрації фішингових доменів, проте, у передбачений законодавством строк не отримали жодної відповіді, тоді як, за словами представників ряду держструктур, ця система активно впроваджувалась всупереч побоюванням та застереженням учасників ринку і позиції суспільства.

Також Букви брали участь в пресконференції за участі народного депутата від “Слуги народу” Олександра Федієнка (автора законопроєкту № 9250 про легалізацію створеної раніше системи блокування інтернет-ресурсів), представників РНБО, Держспецзв’язку, Кіберполіції, бізнесу та громадськості. Всупереч її регламенту та обіцянкам організаторів, представник Букв так і не отримав відповідей на жодне з поставлених запитань.