Зворотний бік жалю: як болісна емоція може призвести до покращення психічного здоров’я
Джерело: WP
Наприкінці року серед більшості людей поширена тенденція підбивати підсумки минулих 12 місяців, аналізуючи при цьому позитивні й негативні моменти. Це, своєю чергою, може у декого викликати жаль, однак, попри те, що він може бути болючим, ця емоція також може стати потужним інструментом для саморозуміння та майбутніх змін.
“Якщо ви звернете увагу на жаль у момент, коли ви відчуваєте його, це допоможе краще впоратися з емоціями в майбутньому. Жаль допомагає уявити можливості “, – сказав психолог Роберт Ліхі, директор Американського інституту когнітивної терапії в Нью-Йорку.
Як йдеться в матеріалі, жаль може бути великим або маленьким, постійним або швидкоплинним. Ви можете жалкувати про те, що ви зробили (наприклад, надто багато випили та виявили неохайність на святковій вечірці) або про те, чого ви не зробили, але хотіли б (наприклад, не погодилися на складну роботу чи не запросили когось на побачення).
Результати дослідження засвідчили, що жаль здебільшого пов’язаний із п’ятьма нішами: освітою, кар’єрою, романтичними стосунками, вихованням дітей та самовдосконаленням. Це царини, де люди “бачать свої найбільші можливості, відчутні перспективи змін, зростання та оновлення”, зазначають дослідники.
“Якщо ви думаєте про жаль як про керівництво до зміни своєї поведінки в майбутньому, він не затримається у вашому житті”, – зауважив Тодд МакЕлрой, доцент кафедри психології Університету Флориди.
Подумайте, що жаль намагається вам сказати
Експерти рекомендують поставити собі такі питання, а потім поміркувати над відповідями:
- Чому я відчуваю жаль?
- Що тоді вплинуло на моє рішення?
- Що мене хвилює?
- Що я міг би зробити інакше у майбутньому, виходячи зі своїх цінностей?
“Жаль, як правило, пов’язаний з тим, хто ви є, і що для вас найважливіше, з вашими життєвими цінностями”, – пояснила Елізабет Ломбардо, клінічна психологиня з Чикаго.
До прикладу, автор наводить історію Деніз Гротхаус, фахівчині з маркетингу з Неаполя. Так, вона шкодує про те, що провела замало часу з власним батьком напередодні його смерті. Вона згадує, як відвідувала його, коли він помирав від раку і не міг говорити. Гротхаус довелося залишити чоловіка, щоб відвезти семирічного сина до його батька. Коли вона виходила з кімнати хворого батька, він почав плакати так, як жінка ніколи раніше не чула.
“Тоді я вже знала, що більше ніколи не побачу свого батька живим, але мені не хотілося, щоб батько мого сина гнівався на мене за запізнення”, – поділилася Гротхаус.
Озираючись назад, вона шкодує, що не довірилася своїм інстинктам і не залишилася.
“Тоді я віддала право голосу у своєму житті комусь іншому”, – сказала вона.
Утім, вона змогла здобути уроки із цього досвіду.
“Прийняття цього способу мислення означає визнання того, що моє минуле має цінність, тому що кожен негаразд містить урок. І це допомагає мені зосередитись на шляху до кращого майбутнього”, – запевнила жінка.
Уникайте роздумів про жаль
Ключ до використання жалю у своїх інтересах лежить в аналізі цієї емоції, а не в зосередженні на ній. Для конструктивної оцінки власного жалю слід виділити певний час: дайте собі 10–15 хвилин, щоб подумати про це, а потім поверніться до свого звичного життя.
Хоча не потрібно розмірковувати про жаль, ігнорувати його теж не слід.
“Жаль – це емоція, яка не дуже приємна, але вона часто може навчити нас чогось важливого. Жаль – це сигнал про те, як ми могли б поводитися краще в майбутньому, тому ми ігноруємо його на свій страх і ризик”, – вважає Лорі Сантос, професорка психології Єльського університету.
Спробуйте вжити заходів із коригування
Зокрема Сантос радить подумати, з чим саме пов’язаний ваш жаль: з діями чи бездіяльністю. Якщо це пов’язано з чимось, що ви сказали або зробили, можливо, ви зможете виправити ситуацію, вибачившись перед тим, кого образили, або звернувшись до того, з ким ви втратили зв’язок, пояснила професорка.
“У вибаченнях, у тому, щоб зізнатися і взяти на себе відповідальність за свої дії, є реальна сила”, – сказала Ломбардо.
Будьте ласкавішими до себе
Так, йдеться про те, що потрібно ставитися до себе з турботою та розумінням. Дослідження засвідчило, що співчуття до себе допомагає людям краще давати собі раду з жалем.
Визнання того, що “я людина і роблю помилки”, дозволяє вам мирно жити зі своїм жалем.
Наприклад, Стефані Шенкс, 42-річна мати трьох дітей з Барабу сказала, що найбільше вона жалкує про втрачені можливості. Так, її жаль пов’язаний із неправильним, за її словами, вибором романтичного партнера та байдужістю щодо власного благополуччя.
Попрацювавши над самопрощенням, вона набралася сміливості змінити своє життя та відкрила власну фотостудію.
“Тепер я ставлю на перше місце свої власні потреби і зосереджуюсь на тому факті, що роблю все, що в моїх силах, щоб стати якнайкращою в майбутньому”, – наголосила вона.
Дослідження свдчать, що іноді люди ідеалізують вибір, який вони не зробили, вважаючи, що шлях, яким вони не пішли, призвів би до кращого результату.
“Ми повинні пам’ятати, що ідеального шляху не існує”, – сказав співавтор дослідження Ден Фейлер.
Оглядаючись назад – на те, чого ви не зробили у минулому році, пам’ятайте, що ви ухвалювали рішення на основі інформації, яка у вас була на той момент.
“Іноді найкращий урок, який ви можете здобути з власного жалю, – це реалістично оцінювати свої очікування”, – резюмував Ліхі.
- Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що в межах проєкту “Мистецтво допомагати” в Україні бібліотеки стануть простором психологічної допомоги.
Країни ОПЕК+ домовилися про чергове підвищення обсягів видобутку нафти – у вересні воно зросте на 547 тисяч барелів на добу. Це рішення ухвалили 3 серпня під час онлайн-зустрічі восьми членів об’єднання.
Після потужного землетрусу на Камчатці сталося цунамі, внаслідок якого був зруйнований російський рибний завод “Алаїд” на острові Парамушир.
Джерело: Херсонська ОВА/Facebook 3 серпня Херсонська ОВА оприлюднила відео наслідків повторного обстрілу мосту з боку…
Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у розмові з журналісткою Наталією Мосейчук прокоментував закиди щодо нібито “сумнівного” оточення в структурі військової розвідки. За словами генерала, у роботі спецслужб головне – результат, а не біографія чи репутація тих, з ким доводиться співпрацювати.
Смітсонівський інститут, головний музейний комплекс США, видалив згадку про імпічмент Дональда Трампа 2019 та 2021 років із виставки про американське президентство. Це рішення викликало обурення серед науковців, істориків і музейників, які вбачають у таких діях політичний тиск та спробу переписати історію.