В ISW прокоментували масштабні збої інтернету в Росії 30 січня
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни зреагували на масовий збій в російському інтернеті 30 січня.
Напередодні увечері російські пропагандистські ЗМІ повідомили, що кілька великих російських компаній зазнали збоїв 30 січня,серед яких, російські телекомунікаційні гіганти Яндекс, Мегафон, МТС, Ростелеком і Білайн; банки ВТБ, Сбербанк, Альфабанк; компанії споживчих товарів Avito, Wildberries, Ozon, Lamoda; і соцмережі VK.
Російське міністерство цифрової трансформації повідомило, що причина збоїв – технічна проблема з глобальною системою безпеки доменних імен (DNSSEC) спричинила збій у роботі доменів .ru.
Водночас російська антицензурна організація Net Freedoms Project та інші опозиційні видання зазначили, що збої – це намагання Росії створити свою систему “суверенного Інтернету”, і пов’язали збій DNSSEC зі спробами перевести всіх російських користувачів Інтернету на сервер російської національної системи доменних імен (DNS), окремо від глобальної мережі Інтернет.
Фахівці нагадали, що у листопаді 2019 року на території РФ набув чинності закон, мета якого – створення незалежної російської інтернет-системи, захищеної від зовнішніх гравців.
Цей закон зобов’язує російських інтернет-провайдерів володіти технологічними засобами для протидії цим загрозам, і російський уряд, ймовірно, буде використовувати цю технологію для посилення стеження та цензури в російському інформаційному просторі.
Ще одна ймовірна причина збоїв – намагання Кремля посилити контроль над російським інформаційним простором незадовго до виборів президента у березі. Ці зусилля підтримують розвиток системи “суверенного Інтернету”.
Ще 18 січня російські ЗМІ повідомляли про збій у месенджері Telegram. 19 січня стався збій у роботі телеком-оператора Beeline. 23 січня в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Нижньому Новгороді та Ростові-на-Дону виникли збої в роботі YouTube.
Російський державний цензор Роскомнадзор перевірив блокування всіх основних платформ обміну повідомленнями на російському Далекому Сході 23 січня, а російське опозиційне видання СОТА повідомило, що Роскомнадзор заблокував доступ до Інтернету в Республіці Саха 24 січня, щоб зупинити заворушення після етнічно мотивованого вбивства.
8 січня Генпрокуратура Росії повідомила, що заблокувала понад 200 тисяч інтернет-ресурсів за нібито просування “фейків” і “дискредитацію” російських військових, а також підготувала законопроєкт, який дозволяє Роскомнадзору швидко блокувати інформацію, яка не відповідає російському закону про цензуру.
Також Кремль замінює заблоковані сайти на власні аналоги. До прикладу, Вікіпедію замінили на “Рувікі”, а інтернет-гігант Яндекс 23 січня зробив додатковий крок, щоб відокремити свій російський підрозділ від міжнародного.
- За даними української розвідки у Москві кібератаки зазнав провайдер, який забезпечував інтернетом держструктури РФ.
- Фахівці української організації Blackjack здійснили успішну кібератаку на російське державне підприємство, яке виконує усі будівельні підряди до міноборони РФ.
Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні обговорює з європейськими лідерами безпрецедентний формат зближення з ЄС – аж до можливого “асоційованого членства”. Серед інших ідей – спрощення для канадців можливості жити й працювати в країнах Євросоюзу.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.