Агітувала жителів Херсона приєднатися до РФ: СБУ затримала організаторку псевдореферендуму
Джерело: СБУ
Співробітники Служби безпеки затримали ще одну організаторку псевдореферендуму, який росіяни проводили під час окупації Херсонщини восени 2022 року.
Зловмисницею виявилась мешканка захопленого на той час Бериславського району. Тоді вона підтримала загарбників і запропонувала їм свою допомогу у війні проти України.
За це її призначили до окупаційного “виборчкому” на території Борозенської громади.
Там вона займалася підготовкою до фейкового плебісциту щодо “приєднання” регіону до складу Росії. Для цього готувала списки місцевих жителів, а потім обходила двори та агітувала людей “проголосувати” на користь кремля.
Під час таких “рейдів” фігурантка брала із собою бюлетені, в яких з погрозами закликала односельців поставити “потрібні відмітки”.
У разі відмови – “натякала”, що наступного разу прийде у супроводі озброєних рашистів.
Після звільнення правобережної Херсонщини колаборантка “залягла на дно” і тривалий час переховувалась від правосуддя.
Однак співробітники СБУ все одно задокументували злочинну діяльність фігурантки, встановили місце її перебування і затримали.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, вчинена за попередньою змовою групою осіб).
Наразі вона перебуває під вартою. Зловмисниці загрожує до 10 років тюрми з конфіскацією майна.
- Бойовиків, які намагались прорвати лінію оборони ЗСУ на Донеччині, засудили до 15 років ув’язнення.
- Російського командира, який в перший день повномасштабного вторгнення наказав стріляти по цивільних авто на кільцевій дорозі Харкова, засудили до довічного ув’язнення.
- За даними звіту Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, 100 представникам вищого офіцерського складу армії РФ повідомлено про підозру.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.