Агітувала жителів Херсона приєднатися до РФ: СБУ затримала організаторку псевдореферендуму
Джерело: СБУ
Співробітники Служби безпеки затримали ще одну організаторку псевдореферендуму, який росіяни проводили під час окупації Херсонщини восени 2022 року.
Зловмисницею виявилась мешканка захопленого на той час Бериславського району. Тоді вона підтримала загарбників і запропонувала їм свою допомогу у війні проти України.
За це її призначили до окупаційного “виборчкому” на території Борозенської громади.
Там вона займалася підготовкою до фейкового плебісциту щодо “приєднання” регіону до складу Росії. Для цього готувала списки місцевих жителів, а потім обходила двори та агітувала людей “проголосувати” на користь кремля.
Під час таких “рейдів” фігурантка брала із собою бюлетені, в яких з погрозами закликала односельців поставити “потрібні відмітки”.
У разі відмови – “натякала”, що наступного разу прийде у супроводі озброєних рашистів.
Після звільнення правобережної Херсонщини колаборантка “залягла на дно” і тривалий час переховувалась від правосуддя.
Однак співробітники СБУ все одно задокументували злочинну діяльність фігурантки, встановили місце її перебування і затримали.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, вчинена за попередньою змовою групою осіб).
Наразі вона перебуває під вартою. Зловмисниці загрожує до 10 років тюрми з конфіскацією майна.
- Бойовиків, які намагались прорвати лінію оборони ЗСУ на Донеччині, засудили до 15 років ув’язнення.
- Російського командира, який в перший день повномасштабного вторгнення наказав стріляти по цивільних авто на кільцевій дорозі Харкова, засудили до довічного ув’язнення.
- За даними звіту Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, 100 представникам вищого офіцерського складу армії РФ повідомлено про підозру.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.