AI-модель Claude переконала людей донатити ефективніше за професійних фандрейзерів

Джерело: digitaltrends.

AI-модель Claude Opus 4.6 від Anthropic виявилася ефективнішою за професійних фандрейзерів у переконуванні людей робити благодійні пожертви. Про це йдеться в новому дослідженні науковців з Оксфордського університету та інших установ, про яке повідомляє The Washington Post.

Дослідники порівняли роботу комерційних моделей штучного інтелекту з досвідченими фандрейзерами, які діяли від імені благодійної організації Save the Children. Загалом експеримент охопив понад тисячу письмових розмов.

За результатами дослідження, Claude Opus 4.6 майже втричі частіше переконував учасників передати частину бонусу за участь у дослідженні на благодійність. Крім того, середній розмір пожертв, отриманих після спілкування з моделлю, був на 13% більшим, ніж у випадку з професійними фандрейзерами.

Водночас автори наголошують, що йдеться про препринт – тобто роботу, яка ще не пройшла наукове рецензування. Тому результати дослідження потребують подальшої перевірки.

Окремо дослідники перевірили, як AI-моделі показують себе в дебатах. У цьому форматі Claude та інші передові моделі також перевершили сильних учасників змагальних дебатів – на 4,6 відсоткового пункту.

Однак перевага ШІ майже зникла, коли дослідники обмежили моделі приблизно тією самою кількістю слів, яку використовували люди. Це може означати, що успіх штучного інтелекту був пов’язаний не лише з якістю аргументації, а й із довжиною відповідей, швидким добором фактів і великою кількістю посилань на експертні джерела.

Автори дослідження також звернули увагу, що чатботи часто писали значно довші повідомлення, ніж професійні фандрейзери. Вони насичували тексти фактами, статистикою та посиланнями на авторитетні джерела, що могло робити їхні аргументи переконливішими для учасників.

Водночас дослідники попередили, що переконливість ШІ не завжди означає достовірність. Деякі моделі могли подавати непідтверджену або вигадану інформацію, але робити це у впевненій і переконливій формі.

Автори закликають не перебільшувати значення експерименту. Усі розмови відбувалися письмово, а учасники були готові витрачати на спілкування по 15–20 хвилин. У реальному житті люди можуть поводитися інакше, особливо якщо йдеться про коротші контакти, телефонні дзвінки або комунікацію в соцмережах.

Крім того, дослідження не перевіряло сценарії, у яких люди та ШІ працюють разом. Саме така модель, імовірно, стане поширенішою у фандрейзингу, маркетингу, політичній комунікації та інших сферах, де важливо впливати на рішення аудиторії.

Попри ці обмеження, результати порушують ширше питання: якщо ШІ вже може переконувати людей жертвувати більше грошей, у майбутньому він може так само впливати на купівельні рішення, політичні погляди або публічні дискусії.

З одного боку, це відкриває нові можливості для продуктивності й комунікації. З іншого – посилює потребу в прозорому маркуванні AI-контенту та правилах, які допоможуть людям розуміти, коли з ними говорить не людина, а штучний інтелект.

Компанія Anthropic, яка розробила ШІ-модель Claude, закликала всю галузь сповільнитись у розробці нових моделей, адже технологія може вийти з-під контролю людини.
Дослідники Emergence AI запустили п’ять симуляцій суспільства, якими керували різні ШІ-моделі. У дослідженні модель Claude зберегла населення й порядок протягом 15 днів, GPT-5-mini “забув” про виживання, а Grok довів симуляцію до краху за чотири дні.