Аналітики JPMorgan Chase & Co. попередили, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою быльш як 25 днів, найбільші країни Перської затоки вичерпають можливості для зберігання нафти й будуть змушені примусово зупинити видобуток.
Хоча офіційно протоку не закрили, судновласники самостійно зупинили рух танкерів через ракетні обстріли. 28 лютого експорт через протоку скоротився до 4 млн барелів на добу. Зазвичай цей обсяг у чотири рази більший.
США та Ізраїль розпочали атаки на Іран минулими вихідними, котрі зустрів шквал ракет у відповідь, спрямованих на кілька країн, включаючи Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт та Бахрейн. Президент США Дональд Трамп заявив, що американські війська продовжуватимуть бомбардувати Іран, доки його цілі не будуть досягнуті.
Сім виробників регіону — Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Катар, Оман та Іран — мають обмежені резервуари для зберігання нафти, котру наразі неможливо вивезти. За нинішнього рівня видобутку наземні сховища заповняться за 22 дні.
Крім того, у затоці перебуває близько 60 порожніх танкерів, здатних прийняти ще 50 млн барелів. Це дасть відстрочку ще на три-чотири дні. Через 25–26 днів нафту фізично ніде буде зберыгати.
Альтернативні трубопроводи Саудівської Аравії та ОАЕ не мають достатньої пропускної спроможності, аби компенсувати закриття морського шляху.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
Аналітики попереджають, що ціни на нафту, ймовірно, суттєво зростуть, якщо цей конфлікт триватиме довше кількох днів і якщо Корпус вартових Ісламської революції обере стратегію виживання, засновану на використанні вразливих місць президента Трампа в економіці.
Останній раунд атак, ймовірно, мав ширший регіональний вплив, ніж червневі операції, і, як повідомляється, завдав серйозніших втрат керівництву Ірану. Остаточні наслідки для цін на нафту тепер залежать від наступного кроку Тегерана.
Іран уже здійснив удари по американських базах у регіоні, а також атакував великі аеропорти, порти та знакові об’єкти в країнах Перської затоки.
Нафтові ринки особливо зосереджені на Ормузькій протоці — вузькому морському коридорі, через який проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Рух танкерів цим маршрутом вже суттєво скоротився, що посилює побоювання щодо перебоїв із постачанням.
Як зауважили аналітики, хоча Корпус вартових Ісламської революції може бути неспроможний фізично закрити Ормузьку протоку, він потенційно може використати малі судна, морські міни, безпілотники та ракети, щоб змусити страховиків та операторів уникати цього маршруту до припинення бойових дій.
Загальна ситуація також обмежує здатність ОПЕК пом’якшити удар по ринках. Більшість виробників ОПЕК+ уже працюють майже на межі своїх можливостей, залишаючи Саудівську Аравію основним власником значних резервних потужностей. Водночас аналітики попереджають, що додаткові обсяги нафти матимуть обмежений ефект, якщо ключові морські маршрути стануть недоступними.
Втім, вищі ціни на нафту зрештою можуть стимулювати збільшення видобутку поза межами ОПЕК, однак, для появи таких обсягів на ринку знадобиться час.