Апеляція ВАКС зменшила заставу Крупі на 200 млн грн

Джерело: ЦПК

Судді апеляційної палати ВАКС частково задовольнили апеляційні скарги адвокатів глави Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, зменшивши розмір застави з 500 до 300 млн грн, однак залишили її під вартою.

Відповідне рішення ухвалили судді Дмитро, Микола Глотов та Олександр Семенников.

Так, у разі внесення застави Крупа зобов’язана:

не відлучатись з Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду
прибувати до детектива прокурора або суду за викликом
не спілкуватись з працівниками МСЕК та особами, які звертались до МСЕК
здати закордонний паспорт
повідомляти про зміну місця проживання.

Захист наголосив на тому, що підозра є необґрунтованою, а ухвалення Печерським судом запобіжного заходу супроводжувалося “численними порушеннями”.

Окрім того, застава у розмірі 500 млн грн, на думку захисту, є непомірною, оскільки все майно арештоване.

Також захисники Крупи посилались на її стан здоров’я, у зв’язку з чим просили суд обрати запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, та визначити розмір застави у 250 тисяч грн.

Сама ж Крупа стверджувала, що доводитиме” свою невинуватість” і нікуди виїжджати не планує.

Під час судового засідання стало відомо, що під час обшуків у Крупи знайшли квитанції, котрі підтверджували, що тільки на рахунках у польських банках у сімейства Крупи може бути розміщена значна сума коштів, зокрема:

У невістки Крупи на рахунках було 200 тисяч доларів
У Тетяни Крупи 590 тисяч доларів
У її чоловіка 1 млн 245 тисяч доларів

Крім того, прокурор зазначив, що вже арештовано понад 150 об’єктів нерухомості, які зареєстровано на різних фізичних та юридичних осіб, а також можуть існувати інші ще не віднайдені активи.

Захист же наголосив, що сім’я Крупи тривалий час займалась підприємницькою діяльністю з виробництва та продажу електроенергії, тож, мовляв, за 2019-23 роки дохід їх підприємств складав 171 млн грн. А виявлені у квартирі кошти належать її чоловіку, який отримав їх під час ведення бізнесу – більша частина коштів була передана йому, як інвестиції у спільні бізнес-проєкти.

Стосовно грошей на рахунках в польських банках вони заявили, що наразі жодних закордонних активів у сімейство Крупи нема.

Тетяну Крупу підозрюють у незаконному збагаченні щонайменше на 137 млн грн.

4 жовтня працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займає керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. Її син Олександр і чоловік Володимир є засновниками компанії “СОЛАР-ІНВЕСТ”, яка спеціалізується на виробництві сонячної електроенергії.

У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси.

“Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах”, – кажуть в ДБР.

Після цього редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що п’ятдесят прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, “дахуючи” корупційну схему “слуги народу” Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.

За його словами, обставини справи свідчать, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про масштабну систему, яку створила “слуга народу” Тетяна Крупа, оскільки були співучасниками корупційних схем.

За підрахунками Бутусова, за деклараціями загальна сума пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.

Згодом Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про звільнення з посади після корупційних скандалів із МСЕК та прокурорами.

Тоді, влада країни скликала засідання РНБО, де ухвалила рішення про ліквідацію МСЕК.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Медико-соціальні експертні комісії в Україні замінять новою європейською моделлю: цифровою і повністю прозорою.

4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК.

Керівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не допускатимуть до роботи в новій системі, стверджують у Міністерстві охорони здоров’я.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що конфіскувати статки очільників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможливо.
Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.