«Artisanal Journey»: Як Руслан Багінський перетворює українські ремесла на сучасний тренд
4 вересня у галереї The Naked Room відбулось відкриття курованого простору “Artisanal Journey”, автором якого є український дизайнер Ruslan Baginskiy (Руслан Багінський). Він – створює капелюхи для впливових людей світу, але першочергово – прагне відроджувати й репрезентувати саме українське. Ще на початку свого творчого шляху, Руслан звертався до коріння: сімейних архівів, вінтажних модних зйомок та героїнь культових фільмів… Усюди шукав наш культурний код. Зараз для дизайнера також важливо продовжувати виробництво саме в Україні.
Простір “Artisanal Journey” називають “подорожжю у світ артизанальних технік”. Власне, артизанальні техніки – це традиційні ремісничі методи створення виробів, які зазвичай виконують вручну завдяки високоякісним матеріалам і детальній увазі до кожного етапу виробництва. Україна має багатий спадок ремісництва, включно з унікальними техніками вишивки, ткацтва, гончарства, різьблення по дереву, ковальства та іншими, що відображають нашу ідентичність й історію різних регіонів.
Використання деяких технік у сучасному українському дизайні, як у роботах Руслана Багінського, допомагає зберегти й популяризувати національні традиції на світовій арені. Букви відвідали відкриття “Artisanal Journey” і діляться враженнями у матеріалі.
“Artisanal Journey” – це простір, який я присвятив українського крафту та творчості, де наша культура стає джерелом натхнення. З кожним днем ми все глибше усвідомлюємо, як важливо оберігати та поширювати українську культуру, традиційну і сучасну. Наскільки важливі наша єдність і спільний дух. Ми працюємо в Україні і ми надихаємось українським, і прагнемо розділити це натхнення з вами. Я сподіваюсь, що кожен гість відкриє для себе щось нове, що традиція стане джерелом натхнення”, – мовить Руслан Багінський.
Першим, що привертає увагу у залі “простору”, є намисто “Скарби”, створене за традиційною технікою роботи з бісером, яка, за словами Руслана Багінського, є характерною для українського декоративного мистецтва. Дійсно, робота з бісером в Україні має давню історію, яка налічує кілька століть. Вона стала популярною в різних регіонах, зокрема на Полтавщині, Сумщині, в Карпатах та інших регіонах. Бісерні вироби часто використовувалися для оздоблення одягу, головних уборів, аксесуарів і не лише. І, власне, сьогодні, на прикладі намиста “Скарби”, можна побачити, як сучасні майстри відроджують стародавні ремесла, використовуючи традиційні техніки.
Не менш автентичним є представлений дерев’яний “ковбойський капелюх”, створений українським художником-графіком Василем Легким, який, до речі, захоплюється різьбленням ще з дитинства. Різьблення по дереву теж має давню історію в Україні. У період Гетьманщини та козаччини різьблення по дереву стало важливою частиною української культурної спадщини. У традиційних українських селах різьблення використовувалося навіть для декорування церковних іконостасів. Сьогодні це ремесло продовжує розвиватися і стає інструментом навіть для створення аксесуарів, таких як “ковбойський капелюх” Василя Легкого.
На заході представлено чимало капелюхів: як тих, що наближені до відродження традиційної української культури, так і тих, що вже більш осучаснені. Форми переважно залишаються універсальними – змінюється оздоблення. Це, зокрема, й експерименти з кольорами.
Важливим для української культури ремеслом завжди було плетіння з лози та соломи – первісна форма народного мистецтва. Тож, окремо хочеться відзначити колекцію плетених сумок, для реалізації яких Руслан Багінський працював з одним з центрів цього мистецтва – селом Іза на Закарпатті. Місцева техніка лозоплетіння включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, а вироби з Ізи колись експортувалися по всьому світу. Плетені меблі закарпатських майстрів прикрашали навіть веранду митця Ренуара.
Одним з результатів співпраці стала сумка-корзинка The IZA: як основа кошика з лози, так і ротангова ручка були виготовлені місцевими майстрами, продемонструвавши чудове поєднання традиційних технік і сучасного дизайну.
“Кошики з лози, солом’яні павуки, плетені дідухи – це дуже рідні для українців речі, пов’язані з багатьма теплими спогадами. Мені хотілося представити українську традицію плетіння у контексті сьогодення. Таким чином вона продовжує своє життя”, – ділиться Руслан Багінський.
Також було представлено концепцію The HATDRESS, центральним елементом якої є українська хустка. Традиційно хустка виготовляється з натуральних тканин, таких як бавовна або льон, і часто прикрашена вишивкою або яскравими орнаментами, що символізують культурні традиції і регіональні особливості України. А ось у баченні Руслана Багінського, сучасна хустка набуває нової форми. Завдяки інноваційній конструкції, вона не лише слугує аксесуаром, але також може бути використана як повноцінний комплект одягу – спідниця та топ.
Власне, образи, які створює Руслан Багінський, – це осучаснений погляд на витончене українське вбрання. Його роботи відрізняються скромністю, але водночас демонструють вишуканість і глибокий культурний контекст. Головним акцентом у його колекціях є саме аксесуари.
Серед гостей заходу можна було помітити, як більшість демонструє на собі новинки з колекції Руслана Багінського, атмосфера насичена мистецько-культурними дискусіями, і кожен прагне знайти щось нове для себе. Цей захід наочно показує що в українському суспільстві існує великий запит до українського мистецтва та дизайну. Йдеться не лише про бренд, а й про глибокі сенси та культурні послання, які люди хочуть виразити через свій образ.
Власне, це і є першочерговий задум “Artisanal Journey” – свого роду маніфест про важливість збереження та розвитку українських ремісничих традицій, їх інтеграцію в творчість і моду, а також у повсякденне життя.
У 2025 році аеропорт Львова може відновити свою роботу, вважають у брокерській компанії Marsh McLennan.
15 листопада відзначають День Стіва Ірвіна — відомого австралійського дослідника дикої природи.
Боксер Майк Тайсон дав ляпаса зірці соцмереж Джейку Полу на церемонії зважування перед поєдинком, який відбудеться 15 листопада.
Іспанська поліція заарештувала Оскара Санчеса Хіля, начальника відділу боротьби з економічними злочинами, після того, як в його будинку було знайшли 20 мільйонів євро, захованих у стінах та стелі. Крім того, правоохоронці також виявили 1 мільйон євро в офісі Хіля.
Служба безпеки за сприяння Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та Командувача ССО затримала українського командира, який виявився “кротом” воєнної розвідки РФ (ГРУ).