«Artisanal Journey»: Як Руслан Багінський перетворює українські ремесла на сучасний тренд

Валерія Цуба
Журналістка Букв

4 вересня у галереї The Naked Room відбулось відкриття курованого простору “Artisanal Journey”, автором якого є український дизайнер Ruslan Baginskiy (Руслан Багінський). Він – створює капелюхи для впливових людей світу, але першочергово – прагне відроджувати й репрезентувати саме українське. Ще на початку свого творчого шляху, Руслан звертався до коріння: сімейних архівів, вінтажних модних зйомок та героїнь культових фільмів… Усюди шукав наш культурний код. Зараз для дизайнера також важливо продовжувати виробництво саме в Україні.

Простір “Artisanal Journey” називають “подорожжю у світ артизанальних технік”. Власне, артизанальні техніки – це традиційні ремісничі методи створення виробів, які зазвичай виконують вручну завдяки високоякісним матеріалам і детальній увазі до кожного етапу виробництва. Україна має багатий спадок ремісництва, включно з унікальними техніками вишивки, ткацтва, гончарства, різьблення по дереву, ковальства та іншими, що відображають нашу ідентичність й історію різних регіонів.

Використання деяких технік у сучасному українському дизайні, як у роботах Руслана Багінського, допомагає зберегти й популяризувати національні традиції на світовій арені. Букви відвідали відкриття “Artisanal Journey” і діляться враженнями у матеріалі.

Фото: Букви

“Artisanal Journey” – це простір, який я присвятив українського крафту та творчості, де наша культура стає джерелом натхнення. З кожним днем ми все глибше усвідомлюємо, як важливо оберігати та поширювати українську культуру, традиційну і сучасну. Наскільки важливі наша єдність і спільний дух. Ми працюємо в Україні і ми надихаємось українським, і прагнемо розділити це натхнення з вами. Я сподіваюсь, що кожен гість відкриє для себе щось нове, що традиція стане джерелом натхнення”, – мовить Руслан Багінський.

Першим, що привертає увагу у залі “простору”, є намисто “Скарби”, створене за традиційною технікою роботи з бісером, яка, за словами Руслана Багінського, є характерною для українського декоративного мистецтва. Дійсно, робота з бісером в Україні має давню історію, яка налічує кілька століть. Вона стала популярною в різних регіонах, зокрема на Полтавщині, Сумщині, в Карпатах та інших регіонах. Бісерні вироби часто використовувалися для оздоблення одягу, головних уборів, аксесуарів і не лише. І, власне, сьогодні, на прикладі намиста “Скарби”, можна побачити, як сучасні майстри відроджують стародавні ремесла, використовуючи традиційні техніки.

Фото: Букви

Не менш автентичним є представлений дерев’яний “ковбойський капелюх”, створений українським художником-графіком Василем Легким, який, до речі, захоплюється різьбленням ще з дитинства. Різьблення по дереву теж має давню історію в Україні. У період Гетьманщини та козаччини різьблення по дереву стало важливою частиною української культурної спадщини. У традиційних українських селах різьблення використовувалося навіть для декорування церковних іконостасів. Сьогодні це ремесло продовжує розвиватися і стає інструментом навіть для створення аксесуарів, таких як “ковбойський капелюх” Василя Легкого.

Фото: Букви

На заході представлено чимало капелюхів: як тих, що наближені до відродження традиційної української культури, так і тих, що вже більш осучаснені. Форми переважно залишаються універсальними – змінюється оздоблення. Це, зокрема, й експерименти з кольорами.

Важливим для української культури ремеслом завжди було плетіння з лози та соломи – первісна форма народного мистецтва. Тож, окремо хочеться відзначити колекцію плетених сумок, для реалізації яких Руслан Багінський працював з одним з центрів цього мистецтва – селом Іза на Закарпатті. Місцева техніка лозоплетіння включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, а вироби з Ізи колись експортувалися по всьому світу. Плетені меблі закарпатських майстрів прикрашали навіть веранду митця Ренуара.

Одним з результатів співпраці стала сумка-корзинка The IZA: як основа кошика з лози, так і ротангова ручка були виготовлені місцевими майстрами, продемонструвавши чудове поєднання традиційних технік і сучасного дизайну.

Фото: Букви

“Кошики з лози, солом’яні павуки, плетені дідухи – це дуже рідні для українців речі, пов’язані з багатьма теплими спогадами. Мені хотілося представити українську традицію плетіння у контексті сьогодення. Таким чином вона продовжує своє життя”, – ділиться Руслан Багінський.

Також було представлено концепцію The HATDRESS, центральним елементом якої є українська хустка. Традиційно хустка виготовляється з натуральних тканин, таких як бавовна або льон, і часто прикрашена вишивкою або яскравими орнаментами, що символізують культурні традиції і регіональні особливості України. А ось у баченні Руслана Багінського, сучасна хустка набуває нової форми. Завдяки інноваційній конструкції, вона не лише слугує аксесуаром, але також може бути використана як повноцінний комплект одягу – спідниця та топ.

Фото: Букви

Власне, образи, які створює Руслан Багінський, – це осучаснений погляд на витончене українське вбрання. Його роботи відрізняються скромністю, але водночас демонструють вишуканість і глибокий культурний контекст. Головним акцентом у його колекціях є саме аксесуари.

Серед гостей заходу можна було помітити, як більшість демонструє на собі новинки з колекції Руслана Багінського, атмосфера насичена мистецько-культурними дискусіями, і кожен прагне знайти щось нове для себе. Цей захід наочно показує що в українському суспільстві існує великий запит до українського мистецтва та дизайну. Йдеться не лише про бренд, а й про глибокі сенси та культурні послання, які люди хочуть виразити через свій образ.

Власне, це і є першочерговий задум “Artisanal Journey” – свого роду маніфест про важливість збереження та розвитку українських ремісничих традицій, їх інтеграцію в творчість і моду, а також у повсякденне життя.

На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг. 

Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Минулого тижня Росія оголосила, що розпочала операцію зі звільнення Курської області. Вона може зайняти не один місяць, оскільки кинутих у контрнаступ військ не вистачить, хоча їх уже приблизно вчетверо більше, ніж українці, вважають експерти.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.