Бабіш підтримав стратегічну ініціативу Франції щодо посилення ядерного потенціалу Європи
Джерело: прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш (Facebook).
Чеська Республіка має стати частиною загальноєвропейської системи ядерного стримування, яку раніше ініціював французький президент Еммануель Макрон. Таку позицію озвучив прем’єр-міністр Андрій Бабіш у своєму зверненні, оприлюдненому 19 квітня у Facebook. На думку глави уряду, нинішня геополітична ситуація вимагає від Праги рішучих кроків у напрямку зміцнення колективної безпеки.
Обґрунтовуючи свою прихильність до пропозицій Парижа, чеський прем’єр підкреслив критичну важливість надійного партнерства всередині континенту.
“Звичайно, ми будемо інвестувати в армію. Не слухайте цього божевілля, яке хтось тут говорить. Наші солдати завжди чудово виконували свою роль, й в Афганістані теж. Ми були на вершині передових технологій, маємо величезну силу, і я також хочу долучитися до цієї ініціативи. Макрон виступив із чудовою промовою про ядерний щит, тому що, звичайно, в Європі ми повинні мати союзників, і Франція – ідеальний варіант для цього”, – заявив Бабіш.
Ініціатива, про яку йдеться, була озвучена Еммануелем Макроном ще на початку березня. Тоді французький лідер аргументував необхідність розширення ядерного арсеналу та поглиблення військової взаємодії між європейськими країнами тим, що конкуренти на світовій арені постійно нарощують свої стратегічні потужності. Макрон також звернув увагу на появу нових агресивних регіональних гравців, що змушує Європу дбати про власну обороноздатність більш самостійно.
Водночас, поки що прем’єр-міністр поки не надав детальних роз’яснень щодо практичної реалізації цього плану. Головним питанням залишається те, яким саме чином Чехія може долучитися до ядерної ініціативи, зважаючи на повну відсутність у країни відповідних технологій та озброєння.
- Італія може повернутися до ядерної енергетики. Уряд Джорджії Мелоні розробляє план відродження атомної енергетики, від якої країна відмовилася майже чотири десятиліття тому після закриття останнього реактора.
- Фінляндія офіційно розпочала процес скасування заборони на ядерну зброю, що діяла з 1987 року, аби повністю інтегруватися в систему колективної безпеки НАТО на тлі війни в Україні та Ірані.
- Польське керівництво розглядає можливість створення ядерного захисту на тлі зростаючих загроз з боку Кремля та недовіри до США. Навроцький підкреслив, що Польща повинна слідувати шляху ядерного стримування, дотримуючись при цьому всіх міжнародних норм.
- Міністр оборони Бельгії Тео Франкен застеріг колег по Євросоюзу від необачних заяв щодо стратегічного ядерного стримування. Коментуючи останні висловлювання канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, Франкен закликав до тиші в ефірі, наголосивши, що подібна відкритість лише шкодить безпеці континенту на тлі підготовки Франції до оприлюднення своєї нової атомної доктрини.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.