Бельгія не передаватиме заморожені російські активи на допомогу Україні – Прево

Джерело: Euronews

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що його країна не має наміру конфісковувати прибутки від заморожених російських активів і передавати їх Україні. Він заявив, що такий крок ставить під загрозу як негайну, так і довгострокову репутацію Бельгії як центру фінансових послуг.

Прево наголосив, що його уряд залишається рішуче проти цієї ідеї, попри нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн в Естонії.

“Чесно кажучи… конфіскація цих російських суверенних активів для Бельгії дійсно не є варіантом. Це буде дуже поганим сигналом для інших країн світу. Деякі з них також мають активи, суверенні активи в Брюсселі або в інших місцях Європи”, – сказав він.

Прево також відкинув альтернативну пропозицію Великої Британії – переведення заморожених активів до спеціального інвестиційного фонду.

На території ЄС у межах санкцій, запроваджених у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заблоковано близько 200 мільярдів євро російських коштів. Більша частина цих активів зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.