Берлін планує створити «захисний щит» від диверсій
Джерело: Bild
Німеччина має намір розробити “захисний щит” проти диверсій після інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига.
Глава МВС Німеччини Александер Добріндт заявив виданню, що російські гібридні атаки стали “щоденною реальністю” і, ймовірно, посилюватимуться, проте, за його словами, країна має способи захиститися.
За даними Bild, отриманими з Міністерства внутрішніх справ ФРН, план передбачає створення “Кіберкуполу” — мережі цифрових датчиків, котра дозволить виявляти та зупинятиме спроби злому.
У межах проекту також планується наростити мобільні засоби протидії безпілотникам у поліції: підрозділи у ключових містах – таких як Берлін, Мюнхен і Гамбург – захищатимуть повітряний простір над великими транспортними вузлами.
Активніше використовуватимуться й технології штучного інтелекту, включаючи системи розпізнавання осіб, щоб виявляти потенційних зловмисників. Тоді як компаніям нададуть право виявляти дрони та “активно захищатися від них”.
Після розслідування Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації диверсії.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін продовжить підтримувати Україну та вживе заходів для ускладнення проведення таких російських операцій у Німеччині та Європі. У відповідь на інцидент Німеччина також закриє генеральне консульство Росії в Бонні з 18 вересня. Співробітникам дипмісії та членам їхніх сімей наказали залишити країну.
Крім того, Берлін планує найближчим часом спорядити Україні додаткові ракети Iris-T та кілька тисяч ударних безпілотників. Постачання можуть розпочатися вже у вересні.
Німеччина також має намір розширити співпрацю з Києвом у сфері розвідки, домагатися посилення санкцій проти Росії, посилення контролю за в’їздом російських громадян та тиску на “тіньовий флот” РФ.
Після цього, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив про “початок справжньої війни” з Німеччиною.
Європейські посадовці, своєю чергою, заявили про намір посилити підтримку України та запровадити додаткові санкції проти Росії.
За даними Politico, у Берліні вважають, що відповідь не може обмежитися висилкою окремих російських дипломатів чи закриттям російських установ. Серед можливих кроків розглядають посилення санкцій та інші заходи підтримки України.
Тим часом Угорщина заявила, що готова підтримати Німеччину в протидії російським гібридним атакам. Заява прозвучала після того, як Берлін визнав Росію винною в інциденті з дроном біля українського літака в Лейпцигу.
- З початку 2026 року правоохоронці в Німеччині зафіксували 165 випадків можливих диверсій, а також 750 інцидентів з дронами. Серед зафіксованих загроз є й випадки, пов’язані зі шпигунською діяльністю.
- У Мюнхені 3 вересня невідомі кинули запалювальні пристрої перед штаб-квартирою німецької приватної технологічної компанії Rohde & Schwarz.
- У Німеччині правоохоронці розслідують можливу диверсію на електропідстанції в Бергхаймі неподалік Кельна. Інцидент спричинив масштабний збій в енергосистемі та призвів до зупинки п’яти енергоблоків.
- У німецькому Аугсбурзі, що у федеральній землі Баварія, стався вибух поблизу головного залізничного вокзалу. Унаслідок інциденту постраждали щонайменше двоє людей.
У Службі безпеки України співробітників різних підрозділів зобов’язують переказувати власні кошти на заставу за генерала Сергія Дуку. Суми внесків залежать від посади та становлять від 50 000 до 150 000 грн, повідомили джерела видання у правоохоронних органах.
У центрі Берліна чоловік зняв прапор Німеччини з флагштока перед будівлею Рейхстагу та підняв на його місці великий прапор Палестини.
За прогнозами, інвестиції Китаю в енергетичний сектор у 2026 році сягнуть $940 млрд — найвищий показник серед усіх країн світу. Друга за величиною економіка світу зміщує акцент у витратах на розвиток електромереж та інфраструктури, необхідної для підтримки стрімкого зростання сектору відновлюваної енергетики. Відповідний прогноз міститься у звіті Global Energy Transition Report 2026, підготовленому Китайським товариством реформування та розвитку підприємств.
Росія напередодні тристоронніх переговорів з Україною та США знову виступила проти надання Україні гарантій безпеки за участю іноземних військ і намагається усунути європейських представників від переговорного процесу. Окрім того, склад російської делегації, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про відсутність у Кремля зацікавленості в добросовісних перемовинах.
Після стрілянини у Кракові Польща опинилася серед країн, охоплених терористичними загрозами. Відповідну думку висловив експерт із безпеки Артур Дубель. За його словами, інцидент свідчить, що загрози, характерні для Західної Європи та США, нині досягають і Польщі.