Безрецептурні препарати із дифенгідраміном: що потрібно знати про можливі когнітивні ризики
Джерело: National Geographic
Експерти попереджають, що надмірне або тривале вживання дифенгідраміну – активної речовини низки безрецептурних препаратів – пов’язане із серйозними ризиками.
Спочатку затверджений для лікування симптомів алергії, дифенгідрамін згодом здобув популярність завдяки здатності допомагати при тривожності, нудоті, безсонні, застудних симптомах і навіть хворобі Паркінсона.
Хоча препарат має свої переваги, численні дослідження свідчать про необхідність обережного його застосування, особливо з огляду на наявність безпечніших сучасних альтернатив.
“Прийом дифенгідраміну не є безпечним, особливо при тривалому вживанні,” — зазначила імунологиня з клініки Стенфордського університету Саянтані Сіндгер.
Серед відомих побічних ефектів: збільшення ваги, погіршення когнітивної функції, проблеми з пам’яттю, зниження якості сну. Все більше наукових даних також вказує на підвищений ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, зокрема деменції.
Незважаючи на ці ризики, Сіндгер назвала дифенгідрамін “одним із найбільш надмірно вживаних препаратів у США”. Частково це пов’язано з тим, що він входить до складу багатьох препаратів, тож споживачі можуть несвідомо перевищувати дозування.
Представник Асоціації споживчих товарів охорони здоров’я (CHPA), яка представляє виробників безрецептурних ліків, заявив: “Ці препарати не призначені для тривалого застосування. Як і будь-які ліки, їх слід використовувати відповідально.”
Що таке дифенгідрамін і як він діє
Розроблений у середині XX століття американським хіміком Джорджем Рівешелем і схвалений FDA у 1946 році, дифенгідрамін є представником першого покоління антигістамінів.
Гістамін — хімічна речовина, яку виділяє імунна система у відповідь на алергени. Надлишок гістаміну спричиняє симптоми як-от сльозотеча, чхання, кашель, свербіж. Антигістаміни блокують дію гістаміну. Але антигістаміни першого покоління, на відміну від сучасних, проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр і впливають на мозок.
Дифенгідрамін викликає сонливість, тому часто використовується як засіб від безсоння. Він також пригнічує кашльовий рефлекс, що робить його ефективним при застудах.
Але, проникаючи в мозок, препарат також блокує ацетилхолін — нейромедіатор, відповідальний за пам’ять, увагу та рухи. Через це дифенгідрамін вважається також антихолінергічним засобом, який застосовують при рухових розладах.
“Навіть у рекомендованих дозах можливі побічні ефекти: сонливість, сплутаність свідомості, сухість у роті, закреп, затримка сечі,” — пояснила педіатриня Гаріта Шах з Університету Чикаго.
Менш поширені побічні ефекти включають запаморочення, гіпотензію, порушення серцевого ритму та навіть делірій.
Когнітивні порушення
Основне занепокоєння викликає негативний вплив на когнітивні функції.
“Навчальні здібності погіршуються навіть у молоді, яка приймає дифенгідрамін,” — зауважила Анна Вулфсон з Массачусетської лікарні загального профілю.
В одному з клінічних досліджень учасники, які прийняли 50 мг дифенгідраміну, продемонстрували гірше запам’ятовування та концентрацію уваги.
У людей старшого віку препарат виводиться повільніше — до 18 годин, що призводить до сонливості вдень і зниження концентрації.
“Це одна з причин, чому пацієнти, які приймають дифенгідрамін, частіше потрапляють в ДТП або зазнають травм через втрату рівноваги,” — наголосив професор медицини Гордон Сассман з Університету Торонто.
Ризик розвитку деменції
Особливо небезпечним є довготривале застосування. Дослідження 2015 року, опубліковане в JAMA Internal Medicine, показало, що щоденний прийом дифенгідраміну протягом трьох років підвищує ризик деменції на 54% у порівнянні з короткочасним прийомом.
Подібні результати підтверджують дослідження в Європі та Канаді. Причина цього поки що не повністю зрозуміла, але, ймовірно, препарат викликає незворотні зміни в структурі мозку та передачі нервових імпульсів.
Токсичність препарату
Навіть короткочасне передозування може бути небезпечним.
“Надлишковий прийом дифенгідраміну протягом 24–48 годин може спричинити токсичну реакцію,” — повідомила професорка громадського здоров’я Корі Басч. Симптоми включають судоми, прискорене серцебиття, галюцинації, сплутаність свідомості, порушення координації.
У 2020 та 2022 роках FDA двічі попереджало про смертельні наслідки прийому великих доз препарату — особливо через небезпечні виклики в соцмережах.
“Токсична доза варіюється залежно від людини,” — додає Вулфсон. Деякі симптоми з’являються вже при дозі 0,3 г, а летальні випадки зафіксовані при 1 г і більше — що особливо небезпечно для дітей та літніх людей.
Чи має бути дифенгідрамін рецептурним засобом?
Все більше організацій, включно з Європейською алергологічною мережею, вимагають зробити дифенгідрамін доступним лише за рецептом.
Хоча FDA й надалі дозволяє його застосування в окремих випадках (наприклад, при анафілаксії), для більшості людей фахівці рекомендують другу генерацію антигістамінів — як-от лоратадин, цетиризин, фексофенадин, які не проходять у мозок і мають менше побічних ефектів.
- Вчені зафіксували різке зростання випадків рідкісного виду раку – раку апендикса – серед представників покоління X та старших міленіалів. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому 10 червня в журналі Annals of Internal Medicine.
Національний банк оштрафував АТ “Укрпошта” на 2,54 млн грн і виніс письмове застереження через порушення у сфері платіжних послуг.
Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.
Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.