Білорусь у грудні планує розгорнути новий зенітно-ракетний комплекс «Орешник»
Джерело: ТАСС.
Російський ракетний комплекс середньої дальності “Орешник” стане на бойове чергування в Білорусі до кінця 2025 року. Про це повідомила прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт у коментарі російському агентству ТАСС.
За її словами, підготовка майданчиків для розміщення комплексу майже завершена.
“У грудні цього року він буде поставлений на бойове чергування. Усі розмови про те, чи буде ‘Орешник’ у Білорусі, на цьому завершено”, – заявила Ейсмонт.
Після цього самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Москва передасть Мінську цю ракетну систему.
За даними білоруських джерел, розгортання “Орешника” може посилити залежність Мінська від Кремля та створити нові ризики для сусідніх країн, зокрема України та Польщі.
Варто нагадати, що комплекс “Орешник” – це російська балістична ракета середньої дальності. Уперше Росія застосувала її проти України в листопаді 2024 року, завдавши удару по Дніпру.
- За повідомленням ЗМІ, Білорусь, на тлі покращення стосунків зі США, намагається вийти з політичної ізоляції у Європі.
- Ціни на російську нафту Urals впали до найнижчого рівня з весни, поставивши під сумнів реалістичність бюджетних планів як Москви, так і Мінська.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.