Більшість харків’ян не реагують на повітряні тривоги – ОВА

Джерело: Олег Синєгубов, інформує “Укрінформ”

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов відзначив, що гучність сирен повітряної тривоги регламентується сертифікованими стандартами, тому її не зменшуватимуть у відповідь на зауваження містян.

Населення переважно і так не реагує на тривогу та не переходить в укриття.

Щодо гучності. На те вона повітряна тривога і є, щоб вона була гучною, щоб вона повідомляла населенню, щоб населення по максимуму реагувало на ці сигнали. Досвід харків’ян: коли вони йдуть вулицями, гуляють у парках, гуляють із дітьми, лунає повітряна тривога – і відбувається аж нічого! Ті, хто одразу йдуть до метрополітену або шукають на мапі укриття, заходять у “Дію”, щоб побачити найближче – це люди, які не жили у Харкові в 2022, 2023, 2024 роках, тобто або не так давно повернулися, або не харків’яни. Тому сигнали тихіше робити точно, пробачте, не будемо. Є вимоги, є стандарти – вони всі сертифіковані. І тут ми, якщо щось будемо робити, зменшувати тощо, ми порушуватимемо стандарти, і хтось буде нести за це відповідальність, – пояснив Синєгубов.

Нині на Харківщині розбудовують нову цифрову систему оповіщення, яка має запрацювати до кінця 2026 року.

Коли місто Харків збудував диференційовану систему – це, звичайно, був прорив. Далі ця диференційована система паралельно розроблялася по районах Харківської області. Зараз у нас є проєкт, він коштує 70 мільйонів, щодо нової цифрової системи оповіщення по всій області, включаючи місто Харків. План – до кінця року її запровадити. Однак, знову ж таки, це питання фінансування, – зазначив начальник ОВА.

Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.

Європейська комісія має намір запропонувати країнам ЄС взяти позику приблизно на 45 млрд євро під гарантії спільного бюджету блоку, аби профінансувати Україну, підтвердили чотири обізнані джерела. Схема повторюватиме механізм, за яким Києву забезпечили кредит на 90 млрд євро.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу затвердили розширення санкцій проти Росії. До санкційних списків внесли 145 фізичних та юридичних осіб.

Російські війська зруйнували будинок матері українського фотографа Яна Доброносова, який із 2014 року документує російсько-українську війну. За його словами, в одну з квартир будинку влучив дрон, а помешкання, де його мати прожила багато років, більше не існує.