Біля узбережжя Амазонки знайшли нафту на глибині майже 2,9 км
Джерело: BBC.
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва привітав відкриття нафти біля гирла Амазонки та заявив, що нове родовище може стати “паспортом у майбутнє” для країни. Про знахідку повідомила державна нафтова компанія Petrobras, яка веде розвідувальне буріння на так званій Бразильській екваторіальній околиці. Нафту виявили у морі приблизно за 175 кілометрів від узбережжя штату Амапа.
Поклади залягають на глибині близько 2 886 метрів. Водночас їхній точний обсяг поки не встановлений, як і те, чи буде промисловий видобуток економічно доцільним. Лула захистив рішення дозволити буріння в регіоні, яке раніше викликало різку критику природоохоронних організацій.
“Це означає національний суверенітет. Жодна країна, яка має нафту такої якості, не дозволить іншим втручатися”, – заявив президент.
Екологи застерігають, що район розвідки має надзвичайно високе біорізноманіття. У разі аварії розлив нафти може загрожувати не лише рифам, а й прибережним болотам, оскільки морські течії здатні перенести забруднення на значні відстані.
Petrobras почала глибоководне розвідувальне буріння в цьому районі у жовтні 2025 року. Керівниця компанії Магда Шамбріард заявила, що відкриття підтвердило обґрунтованість очікувань Petrobras щодо потенціалу Бразильської екваторіальної околиці. За її словами, компанія також прагне забезпечити енергетичну безпеку країни.
Сам Лула наполягає, що розвиток нафтового сектору не суперечить довгостроковому курсу Бразилії на відмову від викопного палива. Він вважає, що доходи від нафти можуть бути одним із джерел фінансування переходу до відновлюваної енергетики.
“Я не відмовляюся від свого зобов’язання боротися за день, коли нам більше не буде потрібне викопне паливо, адже Бразилія й надалі буде лідером інновацій у сфері біопалива та залишатиметься великим гравцем у відновлюваній енергетиці”, – сказав президент.
Варто зазначити, що рішення дозволити Petrobras розпочати розвідку викликало особливо гостру критику минулого року, оскільки його ухвалили за кілька тижнів до кліматичної конференції COP30, яку приймала Бразилія. Лула тоді відкинув застереження, зокрема з боку європейських країн.
“Багато хто не хотів, щоб я оголошував про отримання Petrobras ліцензії, бо казали, що європейці будуть незадоволені. Я вирішив оголосити про розвідувальне буріння до COP, тому що йшлося про інтереси нашої країни та нашої компанії”, – заявив він.
Очікування нафтового буму вже вплинуло на місто Ояпокі в штаті Амапа, найближче до району буріння. Місцева влада повідомляє про приплив людей, які сподіваються знайти роботу та скористатися новими економічними можливостями.
Тема нафтового проєкту набуває додаткового політичного значення напередодні президентських виборів у жовтні, на яких Лула балотується ще на один чотирирічний термін.
- Компанія Tengizchevroil, яку очолює американська Chevron, опинилася в центрі нового екологічного спору з владою Казахстану. Розгляд питання про адміністративну відповідальність призупинили до завершення досудового оскарження.
- Saudi Aramco почала пропонувати партії нафти для перевантаження з судна на судно біля узбережжя Оману. Це може свідчити про те, що Саудівська Аравія активніше виводить нафту за межі Перської затоки на тлі ризиків для судноплавства.
Половина американців підтримує імпічмент президента США Дональда Трампа, а понад дві третини очікують, що демократи спробують запустити цю процедуру, якщо здобудуть більшість у Палаті представників.
НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному фігуранту операції “Карфаген” щодо “кришування” шахрайських кол-центрів та легалізації майна.
У Шотландії виставили на продаж віддалений острів Гілдасей, розташований біля західного узбережжя Шетландських островів. Його вартість становить 350 тисяч фунтів стерлінгів (близько 414 тисяч євро). На острові є лише невеликий кам’яний будинок і причал, а дістатися туди можна тільки човном.
Суд в американському штаті Нью-Мексико зобов’язав корпорацію Meta, котра володіє Facebook та Instagram, виплатити рекордні $25 млрд за введення користувачів в оману щодо захисту персональних даних. Рішення винесли через вісім років після скандалу довкола британської аналітичної компанії Cambridge Analytica.
Міністерство аграрної політики України звернулося до угорського міністерства сільського господарства щодо транзиту української агропродукції через територію країни. Наразі українська сторона очікує на відповідь.