Bloomberg: Китай посилить військову допомогу Росії у 2026 році

Джерело: Bloomberg

Китай посилив підтримку Росії у війні проти України у 2025 році та, ймовірно, поглибить співпрацю з Москвою і цього року, заявили західні посадовці, поставивши під сумнів зусилля європейських лідерів щодо поліпшення відносин із Пекіном.

За їхніми словами, голова КНР Сі Цзіньпін став більш рішучим і впевненим у підтримці глави РФ Володимир Путін, натомість спроби європейців переконати китайське керівництво сприяти завершенню війни лише ускладнилися.

Посадовці зазначили, що війна Росії проти України не могла б тривати без постійної підтримки Китаю, зокрема експорту товарів подвійного призначення та критично важливих мінералів, які використовуються у виробництві російських дронів. Вони назвали Пекін ключовим посередником у забезпеченні війни.

Китай міг би зателефонувати Путіну й завершити цю війну вже завтра, — заявив посол США при НАТО Метью Вітакер під час панельної дискусії на Мюнхенська конференція з безпеки. — Ця війна повністю підтримується Китаєм.

Оцінки, надані агентству Bloomberg на умовах анонімності, є більш песимістичними, ніж публічні заяви більшості західних лідерів щодо ролі Китаю у війні РФ проти України.

У суботу міністр закордонних справ КНР Ван І, виступаючи на Мюнхенській конференції, повторив позицію Пекіна щодо України, заявивши, що Китай не є безпосередньою стороною війни і “не має вирішального слова” щодо будь-якого політичного врегулювання. За його словами, Пекін і надалі виступає за мирні переговори.

Під час зустрічі з Ван І канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін очікує від Пекіна використання свого впливу на Росію для припинення війни, повідомили джерела, обізнані з перебігом перемовин.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також заявив, що “Москва діє не сама”. За словами Пісторіуса, РФ “просуває свій ревізіоністський порядок денний у співпраці з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю”, водночас намагається використовувати міжнародні майданчики, зокрема БРІКС, перетворюючи їх на антизахідні блоки.

Ван І також зустрівся з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, заявивши, що Сі Цзіньпін “активно підтримує мирні переговори”. Міністерство закордонних справ КНР наголосило, що Китай “ніколи не розпалює конфлікти й не використовує ситуацію для власної вигоди, а також не приймає перекладання провини чи ухилення від відповідальності”.

За словами співрозмовників агентства, китайські посадовці спершу були занепокоєні економічними наслідками війни, однак згодом дійшли висновку, що вона вигідна Пекіну, оскільки відволікає Європу на український напрям та ускладнює відносини між Європою та США.

Торгівля між Китаєм і Росією зросла до 253 млрд доларів у 2024 році порівняно зі 152 млрд доларів у 2021-му. За цей період Росія піднялася з десятого на п’яте місце серед торговельних партнерів Китаю.

Китай і Росія мають тривалу й складну історію відносин — від союзництва до суперництва в період Холодної війни. Після приходу Сі Цзіньпіна до влади у 2012 році між ним і Путіним встановилися тісні особисті контакти. Попри взаємну недовіру, їхня зацікавленість у співпраці, за оцінкою західних посадовців, переважає наявні розбіжності.

Водночас Ван І повторив позицію Китаю про те, що “законні безпекові інтереси всіх країн мають бути враховані”, маючи на увазі заяви Росії про необхідність реагування на розширення НАТО на західному напрямку.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.