Бояться визнати власну слабкість: Кремль ставиться до боїв на Курщині як до стихійного лиха
Джерело: Bloomberg
Президент Володимир Путін у п’ятницю провів засідання Ради безпеки, щоб заслухати доповідь міністра оборони Андрія Бєлоусова, оскільки вперше за 80 років іноземна армія воює на російській землі.
Однак, основною темою не було захоплення Україною території в Курській області, а нові технічні рішення, прийняті під час так званої “СВО” в Україні.
Державні ЗМІ намагаються створити відчуття нормальності, зосереджуючись на доставці гуманітарної допомоги для майже 200 000 людей, які покинули свої домівки. Роблять це так, ніби вони є жертвами повені чи іншого стихійного лиха, а не першої іноземної військової інтервенції з часів Другої світової війни.
“Кремль не хоче давати зрозуміти, що ворог біля воріт. Вони не хочуть посилати сигнал про силу України і власну слабкість”, – сказала Ольга Олікер, директорка з питань Європи та Центральної Азії в Міжнародній кризовій групі в Брюсселі,
Кремль, схоже, не бажає навіть визнавати, що вторгнення відбулося, заявляючи, що Путін обговорював “поточні питання” з вищими посадовими особами про те, що він назвав “ситуацією” на кордоні на зустрічі в понеділок.
“Само собою зрозуміло, що головне завдання для Міністерства оборони – змусити противника піти з нашої території”, – сказав Путін, погрожуючи “жорсткою відповіддю”.
Разом з тим, напруженість під час зустрічі була помітною. Путін різко перервав виконувача обов’язків губернатора Курської області Олексія Смирнова, коли той почав розповідати про масштаби українських операцій, наказавши йому зосередитися на наданні допомоги переселенцям, а військові оцінки залишити армії.
- 14 серпня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відкрило цілодобову гарячу лінію для мешканців Курської області, які потребують гуманітарної допомоги або ж хочуть евакуюватися в Україну.
- Гауляйтер Запоріжжя Євген Балицький домовився з губернатором Курської області Олексієм Смірновим розмістити курських біженців на узбережжі Азовського моря.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.