Бояться визнати власну слабкість: Кремль ставиться до боїв на Курщині як до стихійного лиха
Джерело: Bloomberg
Президент Володимир Путін у п’ятницю провів засідання Ради безпеки, щоб заслухати доповідь міністра оборони Андрія Бєлоусова, оскільки вперше за 80 років іноземна армія воює на російській землі.
Однак, основною темою не було захоплення Україною території в Курській області, а нові технічні рішення, прийняті під час так званої “СВО” в Україні.
Державні ЗМІ намагаються створити відчуття нормальності, зосереджуючись на доставці гуманітарної допомоги для майже 200 000 людей, які покинули свої домівки. Роблять це так, ніби вони є жертвами повені чи іншого стихійного лиха, а не першої іноземної військової інтервенції з часів Другої світової війни.
“Кремль не хоче давати зрозуміти, що ворог біля воріт. Вони не хочуть посилати сигнал про силу України і власну слабкість”, – сказала Ольга Олікер, директорка з питань Європи та Центральної Азії в Міжнародній кризовій групі в Брюсселі,
Кремль, схоже, не бажає навіть визнавати, що вторгнення відбулося, заявляючи, що Путін обговорював “поточні питання” з вищими посадовими особами про те, що він назвав “ситуацією” на кордоні на зустрічі в понеділок.
“Само собою зрозуміло, що головне завдання для Міністерства оборони – змусити противника піти з нашої території”, – сказав Путін, погрожуючи “жорсткою відповіддю”.
Разом з тим, напруженість під час зустрічі була помітною. Путін різко перервав виконувача обов’язків губернатора Курської області Олексія Смирнова, коли той почав розповідати про масштаби українських операцій, наказавши йому зосередитися на наданні допомоги переселенцям, а військові оцінки залишити армії.
- 14 серпня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відкрило цілодобову гарячу лінію для мешканців Курської області, які потребують гуманітарної допомоги або ж хочуть евакуюватися в Україну.
- Гауляйтер Запоріжжя Євген Балицький домовився з губернатором Курської області Олексієм Смірновим розмістити курських біженців на узбережжі Азовського моря.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.