Британка виграла справу після 10 років відмов у стерилізації через «ризик каяття»
Джерело: CNN
Британка, якій роками відмовляли у стерилізації через побоювання щодо можливого каяття, домоглася рішення на свою користь.
Лія Спасова, психологиня з Оксфордширу, протягом десяти років намагалася отримати процедуру через Національну службу охорони здоров’я (NHS). Водночас, за її словами, у тій самій системі фінансуються вазектомії для чоловіків.
Скаргу вона подала після того, як Регіональна рада інтегрованого медичного обслуговування Бакінгемширу, Оксфордширу та Західного Беркширу (ICB) відмовила їй у фінансуванні стерилізації. Ця структура відповідає за медичні послуги на півдні Англії.
“Я зверталася щодо стерилізації протягом 10 років, і мене просто пересилали між різними службами. А потім ICB відхилила мій запит на фінансування”, – розповіла жінка.
Пояснюючи своє рішення, вона зазначила, що не хоче тривалий час користуватися контрацепцією, яка їй не підходить: “Я не хотіла ще 30 років боротися з побічними ефектами контрацепції, яка мені не підходила, коли вже ухвалила усвідомлене рішення не мати дітей”.
За результатами розгляду омбудсмен встановив, що місцевий орган охорони здоров’я не фінансував жіночу стерилізацію на постійній основі. Водночас чоловікам не відмовляли у вазектомії з аналогічних причин. Серед аргументів відмови жінкам називали вартість процедури та ризик того, що пацієнтка може змінити свою думку – ці критерії не застосовувалися до чоловіків.
Спасова провела власний аналіз підходу ICB і дійшла висновку, що організація “не дотримувалася загальновизнаного принципу, за яким лікарі дають рекомендації, але остаточне рішення щодо свого тіла ухвалює пацієнт”.
“Відмовляючи мені через можливе каяття, вони фактично брали на себе відповідальність за мої почуття”, – сказала вона.
У висновку суду зазначається, що підхід ICB був несправедливим, непослідовним і ґрунтувався на суб’єктивних міркуваннях. Також омбудсмен встановив, що жінки не мали таких самих можливостей, як чоловіки, для ухвалення поінформованого рішення щодо стерилізації.
Омбудсманка Пола Сассекс заявила, що цей випадок свідчить про системну проблему: “Ця справа демонструє силу голосу пацієнта. Лія поскаржилася на свій досвід, і тепер ICB переглядає свою політику щодо стерилізації”.
Сама Спасова назвала підхід медичного органу “відверто дискримінаційним” і зазначила, що проблема ширша за її випадок: “Досі існує значна нерівність у доступі до постійної контрацепції, а питання справедливості та поваги до тілесної автономії жінок залишаються невирішеними”.
Вона також наголосила, що навіть після рішення омбудсмена процедура їй досі не проведена: “Попри розслідування, я досі не отримала процедуру – від мене все ще вимагають подавати заявку і обґрунтовувати рішення щодо власного тіла”.
Орган NHS, який нині відповідає за медичні послуги в Бакінгемширі, Оксфордширі та Беркширі, повідомив, що визнає висновки омбудсмена і вже запровадив нову політику. Вона має забезпечити доступ до жіночої стерилізації для пацієнток, які відповідають встановленим критеріям.
Жіноча стерилізація передбачає блокування маткових труб і є більш ніж на 99% ефективною. Вона є постійним методом контрацепції, аналогічним вазектомії у чоловіків, але потребує більш інвазивного втручання і складніше піддається відновленню.
Південна Корея вирішила відкликати частину співробітників свого посольства в Україні через дипломатичну суперечку щодо двох північнокорейських військовополонених, а також через загрозу російських повітряних ударів.
Українська співачка та акторка Даша Астаф’єва відреагувала на хвилю критики після оголошення, що вона читатиме Радіодиктант національної єдності 2026 року.
У ніч проти 20 жовтня та вранці російські війська атакували енергетичні об’єкти у семи областях України. Через удари частина споживачів залишилася без електропостачання. У низці регіонів також діють графіки погодинних відключень електроенергії.
Президент США Дональд Трамп закликав негайно перейменувати штат Нью-Мексико на “Нову Америку”.
У російських завадозахищених навігаційних системах “Комета”, які використовують у ракетах, ударних безпілотниках і керованих авіабомбах, виявили 37 іноземних електронних компонентів. Із них 28 виготовили американські компанії – це понад 75% від загальної кількості.