Статті

Від початку повномасштабного вторгнення, українці зіштовхнулися із безпрецедентним рівнем насильства, пов’язаним з війною. Це про…

У вересні 2023 року мер Борисполя Володимир Борисенко, попри статус багатодітного батька, доєднався до лав…

4 вересня 2023 року Національний музей авіації та космонавтики США ухвалив рішення про вшанування Андрія…

Їх називають “надлюдьми”, тими, хто набравшись суперсили, можуть рухатися далі. Окремі ініціативи наполегливо відстоюють ідею про те, що в нас немає жертв війни, а є супергерої, які перемагають в цій війні. Вони втрачають кінцівки, але готові наполегливо працювати на відновлення своїх можливостей. Однак, іноді реальність інша: втративши частину себе, що ще вчора була для них допоміжним фактором у боротьбі з ворогом, сьогодні вони змушені вести інший бій – за отримання належного протезування і реабілітації, що передбачає відновлення власної впевненості та рухливості. Підгонка протеза, відслідковування роботи м’язів, зміни власних відчуттів – тривала адаптація до нового способу пересування вкрай важлива.

Тисячі українських жінок щодня проживають втрату найближчого – чоловіка, сина, брата, коханого тощо. Ці жінки мають тепер особливе, надане трагічним досвідом, право – гордо нести ім’я матерів, дружин, сестер, адже їхні захисники – янголи, котрі віддали свої життя за Батьківщину. У кожної – власна історія втрати, але спільна потреба поділитися цим жертовним прикладом і дати іншим зрозуміти, що нам є ким пишатися.

Російське повномасштабне вторгнення принесло з собою величезні втрати та каліцтва не лише цивільним і військовим,…

Повномасштабна війна, що триває, продовжує впливати на нас у кардинальній зміні цінностей, буденності, кола близьких людей, місцезнаходженні та усвідомлення важливості себе у сучасних реаліях. Майже два роки минуло відтоді, як більшість українців опинилися на роздоріжжі, намагаючись знайти не лише своє місце на карті, а й нове призначення. Однак, усіх об’єднало одне – прагнення допомагати людям та батьківщині. Так, головним фактором, який сколихнув уявлення світу про доброчинність, стали українці, які поклали свої основні зусилля та час на волонтерську діяльність. Ще вчора звичайні громадяни, сьогодні – надійний тил мужніх ЗСУ і опора для своїх земляків.

Штучний інтелект (ШІ) – не просто технологія на кшталт літаків чи поїздів, а технологія загального призначення на кшталт електрики, інтернету чи двигуна внутрішнього згоряння. Оскільки раніше ми електрифікували всі сфери життя, а потім вивели все в онлайн, сьогодні ми починаємо епоху ШІ-зації всього. Вже зараз ШІ перевершує людину у виконанні окремих когнітивних завдань та допомагає вченим та медикам у їх роботі. ШІ-зація війни на наших очах радикальним чином змінює правила гри на полі бою – воюватиме дедалі більше роботів.

Війна в Україні – унікальний приклад, аналогів якому історія не знає, адже мова – про агресора, який від самого початку порушує усі правила її ведення. Одним із таких проявів є взяття у цивільний полон, яке також супроводжується обвинуваченнями у нацизмі, тероризмі, зокрема за українську символіку вдома або, наприклад, за тематичне татуювання на тілі. Це також про випадки, коли росіяни забирають людей просто з будинку чи двору, хтось не проходить фільтрацію, а хтось зникає під час спроби евакуації.

Нині в Україні існують сотні благодійних організацій та притулків для допомоги тваринам, що опинилися без домівки. Однак, попри це, щодня їх кількість зростає і основна проблема зовсім не у тваринах, а у безвідповідальності з боку людей, адже левова частка цих безпритульних тварин – раніше були домашніми. Часто люди залишають тварин, яких більше не можуть або не хочуть утримувати. Причини таких вчинків можуть бути різні: раптово виявлена алергія, брак часу, переїзди, маленькі діти. І хоча деякі господарі одразу звертаються до притулків, більшість просто залишає тварин на вулиці. Значна частина з них помирає через нездатність пережити морози, відстояти свою територію тощо.