Член угорської делегації не поїхав до Києва через острах мобілізації в Україні, – ЗМІ

Джерело: 24.hu.

Робота угорської урядової комісії, створеної для перевірки стану нафтопроводу “Дружба”, розпочалася зі скандалу та кадрових втрат. За даними видання 24.hu, склад групи, яку очолює заступник міністра енергетики Габор Цепек, скоротився безпосередньо перед поїздкою в Україну в середу, 11 березня. З’ясувалося, що один із п’яти початкових членів делегації в останній момент відмовився від подорожі. Причиною стало його походження: чоловік народився на Закарпатті та, крім угорського, досі має український паспорт.

Так, на тлі загострення відносин між країнами через інцидент із українськими інкасаторами, він побоявся, що українські прикордонники згадають йому про громадянський обов’язок захисту батьківщини. Фактично, фахівець вирішив не ризикувати, аби не потрапити під примусову мобілізацію прямо на кордоні.

Коментуючи склад групи вже з території України, Габор Цепек підтвердив наявність лише чотирьох осіб: окрім нього був ще один державний керівник, експерт з нафтової промисловості та аналітик енергоринку. Міністерство енергетики Угорщини та компанія Mol наразі утримуються від офіційних коментарів щодо зникнення п’ятого члена групи.

Крім того, поїздка супроводжувалася дипломатичними труднощами. Українська сторона заявила, що Будапешт проігнорував стандартні процедури, надіславши повідомлення про візит, коли делегація вже була в дорозі.

Ба більше, угорці вимагали переговорів із міністром, який у цей час супроводжував президента Володимира Зеленського в Парижі. Через це в Києві на групу дивилися не як на офіційну місію, а як на “туристичну групу”, яка до того ж не вказала у маршруті пошкоджену станцію “Броди”.

Попри такий статус, зустріч у столиці все ж відбулася, хоча її учасникам довелося спускатися в укриття через повітряну тривогу.

Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.

Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.

Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.

Група податкових експертів і колишніх посадовців IRS заявила в суді, що Міністерство юстиції США незаконно надало Дональду Трампу, його родині та бізнесу захист від податкових перевірок. На їхню думку, така домовленість може порушувати конституційну заборону на отримання президентом додаткової вигоди від держави.

Прямі збитки житловим і нежитловим будівлям на півдні Лівану після нової війни між Ізраїлем і “Хезболлою” оцінили приблизно у $1,38 млрд. За даними UNDP і ліванського Національного центру наукових досліджень, повністю зруйновано понад 11 тисяч будівель.