Деяким українцям у Норвегії стали відмовляти у захисті

Джерело: NRK

Норвегія почала відмовляти у тимчасовому захисті деяким українцям, які прибули з визнаних норвезькою владою “безпечних” регіонів або не проживали в Україні під час російського вторгнення у 2022 році.

Такі рішення ухвалені в межах заходів економії, оголошених урядом Норвегії, які стосуються не лише українських біженців, а й представників інших країн.

Міністерка юстиції Емілія Енгер Мель підтвердила, що кільком українцям уже відмовлено у наданні захисту, хоча наразі примусове повернення не застосовується.

Зміни стосуються також індивідуального підходу до розгляду заяв українців, запровадженого урядом у травні. Зокрема, це вплинуло на тих, хто не проживав в Україні на момент початку війни, або має подвійне громадянство.

Мель зазначила, що до списку “безпечних” регіонів тепер входять Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська області, де бойові дії не ведуться активно.

Українці з інших регіонів на сьогодні все ще можуть розраховувати на колективний захист, проте залишається відкритим питання, чи буде ця програма продовжена наступногоо року.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.