До кінця року РФ залежатиме від імпорту пального на рівні до 60 % – розвідка
Джерело: СЗРУ
Криза пального, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі. Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією.
Російські НПЗ, зосереджені переважно у кількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей. Без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах РФ може до кінця року опинитися у залежності від імпорту пального на рівні до 60 %.
Після заборони експорту бензину у вересні уряд РФ намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу. Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки й частково фінансувати модернізацію галузі. Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит.
Проблема швидко виходить за межі паливного сектору. Зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів. У поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях.
Тимчасові заходи, до яких вдається Москва, лише підкреслюють безвихідь ситуації. Імпорт бензину з Білорусі та Китаю не здатен компенсувати втрати, а спроби підвищити октанове число хімічними присадками можуть знизити якість палива та викликати технічні проблеми. У результаті – замість стабілізації російська влада отримує ще один фронт економічних ризиків – внутрішній, дорогий та неконтрольований.
Додамо, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року.
Україна посилює атаки на енергоструктуру РФ, зокрема б’ючи по НПЗ, трубопроводах та морських терміналах, маючи на меті скоротити доходи Кремля та обмежити постачання палива на передову.
З початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по головних російських НПЗ. Це вже призвело до дефіциту палива у кількох російських регіонах та в тимчасово окупованому Криму. Через це Кремль запровадив обмеження на експорт палива до кінця року.
Проте у МЕА вважають, що російські НПЗ відчуватимуть наслідки атак щонайменше до середини 2026 року. За останніми оцінками, до червня наступного року російські НПЗ перероблюватимуть трохи менш як 5 млн барелів у день, а після – відновляться до 5,4 млн барелів у день.
В агентстві зауважили, що “все більш масштабна та значна українська кампанія з використанням безпілотників проти російських НПЗ та інфраструктури” вже призвела до скорочення перероблення сирої нафти у країні приблизно на 500 000 барелів на добу.
При цьому оцінити всі збитки неможливо, оскільки Росія засекретила значну частину енергетичних даних, зокрема про роботу НПЗ, виробництво автомобільного пального тощо.
- За даними медіа, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.
- У ніч на 4 жовтня Сили оборони уразили низку важливих об’єктів та цілей агресора. Серед них НПЗ, корабель, озброєння, командний пункт.
- Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
- Далекобійні дрони ЦСО “А” СБУ вразили нафтопереробний завод “Орськнафтооргсинтез” в Оренбурзькій області РФ. Відстань до цілі — 1400 кілометрів.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.