До ПЦУ вже перейшло 1,5 тисячі релігійних громад Московського патріархату

Джерело: Державна служба України з етнополітики та свободи у відповідь на запит interfax-Україна

Державна служба України з етнополітики та свободи поінформувала, що від 2018 року, з часу створення ПЦУ, підпорядкованість у канонічних та організаційних питаннях релігійним центрам (управлінням) ПЦУ змінили 1 502 релігійні громади УПЦ МП.

Зокрема у 2018 році перейшло дві релігійні громади МП; у 2019 році – 319 громад; у 2020 році – 30; у 2021 році – 25; у 2022 році – 496; у 2023 році – 471. Тоді як з початку 2024 року перейшло вже 159 громад.

Одначе, у відомстві нині не володіють інформацією щодо кількості ліквідованих релігійних організацій МП.

Згідно зі звітом про мережу релігійних організацій, станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 10 919 релігійних організацій МП, з яких 51 релігійний центр/управління, до яких входить 10 586 громад (6 037 із них юридичні особи) і 214 монастирів (104 жіночі та 110 чоловічі); 34 братства; 17 духовних навчальних закладів (11 середніх і шість вищих).

Щодо ПЦУ, то станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 8 295 релігійних організацій, із яких 56 релігійних центрів/управлінь, до яких входить 8 075 громад (3 400 із них – юридичні особи) і 87 монастирів; 16 братств; 26 духовних навчальних закладів (13 середніх і 13 вищих).

Заборона УПЦ МП

20 серпня українські нардепи у другому читанні проголосували за проєкт закону № 8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ (заборона УПЦ МП).

Підтримали проєкт закону 265 народних обранців. Зокрема:

  • Слуга народу – 173
  • Європейська Солідарність – 25
  • Голос – 18
  • Батьківщина – 17
  • Довіра -11
  • Позафракційні – 11
  • За майбутнє – 9
  • Платформа за життя та мир – 1
  • Відновлення України – 0

Проти проголосували 29 народних обранців, ще четверо утримались, а 24 не голосували зовсім.

Своєю чергою, депутатська група “Платформа за життя та мир” у Верховній Раді України виключила зі свого складу нардепа Юрія Загороднього. Причиною стало його голосування за закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією, зокрема УПЦ МП.

Законопроєкт, відтак і заборона московської церкви в Україні, набере чинності через 30 днів з моменту опублікування.

Утім, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців, аби розірвати зв’язки з РПЦ.

Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.

У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.

Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.

Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.

Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.

Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково